Історія Солом‘янського району

Кожна людина щодня ходить за покупками. Хтось купує – і їх більшість. А хтось продає, без чого ця більшість обійтися ніяк не може. Оскільки Київ споконвіку знаний як великий центр торгівлі, кожен з його районів має свою історію обміну грошей на товари.Перед самісіньким Різдвом, 24 грудня, коли всі заклопотані купівлею подарунків та їжі на святкові столи, запрошуємо вас поговорити про те, як торгували на Солом’янці. Лекцію на цю тему проведе наш колега, письменник та краєзнавець, Олександр Михайлик.Ми запропонуємо вам віртуально помандрувати в часі та уявити себе спочатку на базарній площі старої Солом’янки і Шулявки початку XX століття. А потім перенестися у крамниці різних епох – продовольчу, промислову, книжкову. Неодмінно "зазирнемо" в радянські ноу-хау – універмаги та універсами. Адже останніми особливо пишалися – бо це були прообрази сучасних супермаркетів.Поговоримо й про те, як у 2000-х колишні гастрономи, ніби Попелюшки, перетворилися на гарні супермаркети, а замість старих книгарень виникли сучасні. І, звісно, не оминемо оновлення старих і появу нових базарів, які тепер ми називаємо ринками – таким чином коло історії знов замкнулося.У колекції бібліотеки є цікаві книги та буклети 1970-80-х років, присвячені темі торгівлі в Києві. Їх ви зможете побачити під час лекції. Отже, чекаємо вже найближчої середи! 🗓 Дата: 24 грудня⏱ Час: 17:30✅ Де: вул. Освіти, 14а💸 Вхід вільний🛡 Укриття поруч@soloma_history

Скандал, який не можна замовчувати!‼️‼️‼️ Друзі, прошу про максимальний репост!Випускники та вся академічна спільнота історичного факультету обурена фактом встановлення на території УДУ імені Михайла Драгоманова пам’ятника Чингізу Айтматову без жодних погоджень із органами місцевого самоврядування та без консультацій зі студентами і викладачами.Натомість, на цьому місці передбачалося встановлення меморіалу загиблим Воїнам — випускникам історичного факультету.Станом на сьогодні 24 випускники факультету загинули, захищаючи незалежність України.Ігнорування цієї ініціативи та встановлення замість меморіалу загиблим героям, пам’ятника особі, тісно пов’язаній із радянською та російською системою нагород, є морально неприйнятним і таким, що суперечить цінностям українського університету та всього українського суспільства в умовах повномасштабної війни.Вимагаємо від керівництва УДУ ім. Драгоманова:публічних пояснень щодо ухвалення цього рішення;надання документів про погодження встановлення пам’ятника;відкритого діалогу з академічною спільнотою;повернення до питання встановлення меморіалу загиблим Воїнам-випускникам та демонтажу попередньо встановленого пам'ятника.Пам’ять про полеглих Захисників України — це не предмет адміністративних маніпуляцій, а наш спільний обов’язок.Українські університети мають вшановувати своїх Героїв,а не відтворювати символи імперського минулого.Такі дії керівництва університету, це не просто помилка. Це зневага до полеглих. 😠Чекаємо публічних пояснень та дій керівництва УДУ ім. Драгоманова, а також реакції Міністерства освіти і науки України.

Бібліотека «Солом'янська» (до 2016 року Бібліотека імені Валерія Чкалова) — найстаріша громадська бібліотека Солом'янського району м. Києва.Площа приміщення бібліотеки — 243,7 м², має два структурних підрозділи: абонемент та читальний зал. Обслуговує близько 2600 користувачів. Бібліотечний фонд станом на 1.01.2024р. - 18137 примірників. Кількість відвідувань бібліотеки протягом року 17300 (документовидача 46805).У першій чверті XX сторіччя на весь Київський залізничний вузол була тільки одна бібліотека. 1910 року на старій Солом'янці, де проживало 25 тис. чоловік і не було ніякого благоустрою, влада виділила невелике приміщення під читальню. У кінці 20-х років у бібліотеці організовано пункт по ліквідації неписьменності. Працівники бібліотеки розносили книги по хатах, в залізничні майстерні. В бібліотеці відбувалися колективні читання.Бібліотека найстаріша в Солом'янському районі міста Києва. Історія її створення сягає позаминулого століття, коли купець Олександр Пустинський придбав на Солом’янці, поблизу майбутньої Покровської церкви (зведена у 1895-1897) 5 десятин землі і побудував 1894 року великий будинок.З 1910 року садибою володів зять Пустинського, Михайло Стрекалов, а з 1911 – його дружина Лідія, донька Олександра Пустинського. Тож ця місцевість здобула назву тодішнього власника будинку – Стрекаловка. Родина Пустинських-Стрекалових мала чудову бібліотеку, якою в 1910-1914 роках користувався відомий письменник Степан Васильченко (тоді він винаймав житло у будинку). Лідія Гридіна (дочка Михайла Стрекалова) на потреби району подарувала під бібліотеку 4 кімнати у власному будинку загальною площею 115 м². У іншій половині продовжувала жити родина. В 1936 році бібліотека відкрила свої двері. В 1937 році бібліотеці присвоєно ім’я льотчика Валерія Павловича Чкалова. У будинку Стрекалових бібліотека працювала до 70-х років ХХ століття, поки сам будинок не було знесено[2]. У фонді бібліотеки і досі є багато книжок, що мають штамп із такою адресою - вулиця Островського, 22.У 30-ті роки при бібліотеці існували передові читацькі бригади. Працівники бібліотеки брали участь у міському конкурсі на найкраще обслуговування читачів. В архівах є відомості про найкращого читача Залізничного району м. Києва. Ним став комірник Бєлов І., який за рік прочитав 32 книги.Під час радянсько-німецької війни 1941-1945 років бібліотека не працювала, за приміщеннями наглядала Лідія Гридіна, а найцінніші видання з бібліотеки забрала на зберігання матушка Покровської церкви на Солом'янці Марія Доброгорська.Після війни бібліотека знову розпочала свою роботу. У 1946 році на бібліотеку було складено Реєстраційну картку, видану Комітетом у справах культурно-освітніх установ при Раді Міністрів УРСР. В ній, зокрема, зазначено, що в той час при бібліотеці окремо діяла читальня на 20 місць, а фонд без газет та журналів становив 20914 примірників.У 60-х роках мешканців будинку Стрекалових було розселено в нові квартири в щойно збудованих багатоповерхівках, а сам будинок згодом знесено. З 1 січня 1964 року бібліотека орендує нежитлове приміщення на Повітрофлотському проспекті, 8/20 площею 82 м².1970 року споруджено 9-поверховий будинок на вулиці Кавказькій, 7. На першому поверсі будинку відтоді діє бібліотека.Рішенням Київської міської ради №336/1340 від 10 листопада 2016 року бібліотеку перейменовано з «Бібліотеки для дорослих ім. Валерія Чкалова» в «Бібліотеку для дорослих «Солом'янська»» в рамках кампанії декомунізації, спричиненої російсько-українською війною.Оскільки у основі бібліотеки – приватна книгозбірня, то у фондах збереглися книги, видані до 1941 року. Є книги кінця 19-початку 20 століття. Можна припустити, що частина з тих книг походить іще з приватної книгозбірні родини Стрекалових. Ці книги є справжніми бібліотечними раритетами і становлять особливу цінність.

Громадо! Друзі!18 листопада 2025 року о 14:30 відбудеться то саме критичне судове засідання, яке може визначити долю Протасового яру. Воно було перенесено в жовтні на цю дату.Коротка історія справи: У 2022 році Київська міська рада надала ділянкам Протасового яру статус ландшафтного заказника місцевого значення — це стало першим реальним кроком до остаточного захисту території від багаторічних спроб забудови.В подальшому Київрада подала позов про встановлення сервітуту для користування цією територією місцевими жителями, а забудовник подав зустрічний позов - про скасування рішення про створення заказника.Громада Протасового яру неодноразово заявляла, що скасування статусу заказника відкриє шлях до нових спроб забудови однієї з найбільших зелених зон центру Києва.Зараз справа повторно розглядається Північним апеляційним господарським судом після повернення з Касаційного господарського суду.Ця справа визначає, чи залишиться Протасів яр повноцінною природоохоронною територією. На цьому засіданні з високою ймовірністю може бути прийнято рішення про часткове скасування рішення Київради. Це означає, що 16 га з 20 га заказника можуть бути виключені з природоохоронної території.Ми потребуємо вашої підтримки!Присутність громадськості — це сигнал, що громада продовжує боронити свій простір. Приходьте на судове засідання. Кожен голос, кожна присутність — це наша сила. Разом ми можемо захистити Протасів яр. Де: Північний апеляційний господарський судвул. Шолуденка, 1-А, м. Київзал №2, 1-й поверхКоли: 18 листопада 2025 року, 14:30Протасів яр — це наша спільна відповідальність. Приходь і будь почутим! @lossolomas_kyiv

Громадо! Друзі!22 жовтня 2025 року о 11:00 відбудеться критичне судове засідання, яке може визначити долю Протасового яру.Про що йдеться?Власники земель ТОВ «Протасів яр» намагаються виключити близько 16 гектарів із ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів яр» імені Романа Ратушного. Справа про сервітут розглядається втретє в апеляційній інстанції.Пам’ятаєте, 24 березня 2025 року ми виграли цю справу? 24 березня ми показали свою силу — прийшли, об’єдналися і захистили більшу частину заказника.Зараз настав той момент, коли нам знову потрібно бути разом.На цьому засіданні з високою ймовірністю може бути прийнято рішення про часткове скасування рішення Київради. Це означає, що 16 га з 20 га заказника можуть бути виключені з природоохоронної території.Ми потребуємо вашої підтримки! Приходьте на судове засідання. Кожен голос, кожна присутність — це наша сила. Разом ми можемо захистити Протасів яр.Де: Північний апеляційний господарський судвул. Шолуденка, 1-А, м. Київзал №2, 1-й поверхКоли: 22 жовтня 2025 року, 11:00Суддя: Ю.Б. Михальська Протасів яр — це наша спільна відповідальність. Приходь і будь почутим!

У Центральній бібліотеці Солом’янки імені Григорія Сковороди вже відбулася четверта осіння пішохідна екскурсія. Незважаючи на короткочасний дощ, 50 учасників (49 екскурсантів та провідник Олександр Михайлик) протягом 2,5 годин досліджували місцевість Караваєві Дачі.Найбільше вразила історія Володимира Караваєва — офтальмолога, засновника першої в Україні клініки очних хвороб. У 1891 році на честь його 80-річчя вулицю, де він жив, назвали Караваєвською (нині вул. Павла Скоропадського).Також учасники дізналися, що колись у Києві існували дві місцевості з такою назвою — одна на Звіринці, де спершу стояла дача лікаря.Оглянули старий будинок колійних обхідників (1870 рік), кілька останніх старих будинків на вул. Польовій та Борщагівській, а також дізналися про те, що на місці церкви Преображення Господнього тепер Індустріальний міст.Під час екскурсії побачили старовинний Кадетський Гай з дубами 200–350 років, який від 1999 року охороняється як ботанічна пам’ятка.На завершення екскурсії учасники завітали до Публічної бібліотеки №11, де дізналися про її історію та відпочили. @soloma_history

Аттила Могильний — хранитель київських контурів.16 вересня 1963 народився Аттила Могильний (1963–2008) поет, що зробив Київ героєм власної поезії. Він жив на Відрадному у Солом’янському районі, звідки він відчував цілу Україну.«Україна починалася з Відрадного,оточеного пустирями,де в корпусах розбитих машинвиростали ожини й легенди…» У його словах метафізика Києва: і середньовічні тіні, і дахові тіні з гітарами, і затятість киян, «приречених ставати першими на шляху».Аттила Могильний це голос Солом’янського району, який і досі звучить у вечірніх вулицях, між каштанами і дахами Відрадного.Аттилу Могильного не можна втиснути у рамки «нафталінової» традиції, його письмо не викликає відчуття забронзовілості й далекої часової дистанції, радше навпаки: він органічно вписується в сучасність, наче пересічний хіпстер із Подолу — у потертій вінтажній шкірянці, з кавою та збіркою поезії в руках. Його поезія — жива й рухлива — досі веде діалог із містом, а читачеві довіряє найпотаємніше, сприймаючи його як щирого друга. І навіть сьогодні, читаючи його тексти, ніби відчуваєш, що він десь поруч, по-тихому присутній поміж нас — досі блукає вулицями Києва і вдивляється у знайомі горизонти: спостерігає… @lossolomas_kyiv

Київрада може зірвати захист Протасового Яру від забудовиЧим це загрожує Протасовому Яру: 20 вересня спливає строк дії попереднього рішення про викуп земельних ділянок у Протасовому Яру, ухваленого 19 вересня 2024 року задля захисту зеленої зони від забудови. Викуп можна реалізувати через обмін ділянками із забудовником. Якщо 11 вересня 2025 року Київрада знову не збереться на засідання та не проголосує за продовження строку дії викупу – рішення від вересня 2024 року втратить чинність. Це відкриє шлях новим спробам забудови Протасового Яру. Наші вимоги:1. Депутати КМР , прийдіть 11 вересня на засідання і виконайте свій обов’язок2. Підтримайте проєкт рішення Про продовження строку дії рішення Київської міської ради від 19.09.2024 № 29/9837 «Про викуп земельних ділянок та об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені для суспільних потреб»3. Пам’ятайте про відповідальність перед киянами і перед Романом РатушнимМи просимо усіх небайдужих мешканців Києва 11 вересня о 10:00 прийти під стіни Київради з вимогою вкотре захистити Протасів Яр від забудовників. Депутати мають обрати: ігнорувати власні обіцянки чи стати на захист чи не останньої зеленої зони столиці.Місце: Хрещатик, 36Дата та час: 11 вересня, 10:00

Це прохання про підтримку, та вимога до місцевих депутатів проявити відповідальність та згадати про надані ПУБЛІЧНІ обіцянки перед виборцями. 11 вересня має відбутися засідання Київради, але з великою ймовірністю не відбудеться.Пам'ятаєте ми раділи ряду рішень Київради 19 вересня 2024 року, пов'язаних з Протасовим Яром? Збирали акцію на їх підтримку? Ходили в земельну комісію Київради і розповідали що там відбувалось перед тим? Як деякі окремі депутати Київради намагались зірвати голосування проведенням “дивних” нарад та вмовлянням громади від поставлених на голосування рішень?Так от. Одне з прийнятих рішень стосувалось викупу земельних ділянок Протасового Яру у власника. Контроверсійне рішення, з огляду на війну і можливу ціну ділянок. Проте ми не поспішали виключати це рішення з нашої уваги, тому що його можливо виконати шляхом міни земельних ділянок (запропонувати забудовнику ділянку в іншому місці), що могло б бути прийнятним варіантом. Тому ми весь рік періодично цікавились в КМР - що відбувається, і що зроблено по цьому рішенню. Відповідь: ми написали ТОВ "Протасів яр" лист про початок переговорів. Також надали Департаменту земельних ресурсів доручення про проведення оцінки землі. За без декількох днів як рік оцінка не проведена, буцімто на це не передбачено в бюджеті грошей. Таким чином питання не зрушило з місця за рік. Тобто, депутати КМР, надали публічну обіцянку захисту цієї місцевості, проголосували за рішення про її викуп. Ми розуміємо, що давати обіцянки ще не означає їх виконувати. Однак, обіцянка була надана громаді Протасового яру, особисто Ромі та усім небайдужим громадянам та своїм же виборцям! Ми вимагаємо стрімких та влучних дій щодо їх викорнання! 20 вересня закінчується строк дії рішення про викуп. Четвертого вересня Віталій Кличко вніс в Київраду проєкт рішення про продовження строку дії рішення про викуп. https://kmr.gov.ua/uk/content/proekt-rishennya-kyyivskoyi-miskoyi-rady-29843 Це може бути виходом з ситуації, коли ніхто за рік нічого не зробив. Але.Київрада як представницький орган місцевого самоврядування не працює.Уже кілька місяців вона не збиралась на засідання, не може обрати секретаря і виглядає паралізованою.Найближче засідання заплановане на 11 вересня, і виглядає так, що воно не відбудеться. Ми вважаємо причиною боротьбу за контроль над столицею. Відповідальність за це несуть депутатські фракції (на картинці), які засідають у раді та місцеві депутати, які з якихось причин не відчувають індивідуальної відповідальності за свої дії перед виборцями.Ми закликаємо о десятій ранку 11 вересня місцевих депутатів прийти в Київраду і зробити те, на що їх обирали - голосувати за чи проти рішень. Відповідальність перед виборцями ніхто не відміняв, навіть за воєнного стану, ви все ще наші представники. Також ми просимо усіх хто може прийти в той же час до Київської міської ради та підтримати ідею створення київського аналогу “Central park” в Протасовому Яру.

8 вересня у Києві буде відкрито пам’ятний знак Герою України Андрію Жованику.Адреса: 📍Київ, сквер Героя України Андрія Жованика (між вулицями Григорія Кочура та Андрія Головка, перед Центральним державним історичним архівом, вул. Солом’янська, 24). 15.00. ЖОВАНИК “ТАТАРИН” Андрій Євгенович (8.09.1975, Київ – 2.08.2022, м. Соледар Донецької обл.). Військовий і громадський діяч, інженер-будівельник; опікун куреня ч. 39 ім. Дмитра Донцова київського Пласту (до 2.08.2022), Командир підрозділу ОДЧ “Карпатська Січ” (24.02. – 30.04.2022), Командир 1-ї роти 4-ї тактичної групи 7-го центру ССО (Legio V у складі ДУК “Правий сектор”, з 1.05.2022); Лейтенант ЗСУ. Випускник Київського національного університету будівництва і архітектури.Козак Історичного клубу “Холодний Яр” (з 01.1997). Відзначений “Золотою Сваргою” – найвищою нагородою Історичного клубу “Холодний Яр” (21.01.2024).Указом Президента України № 126/2024 від 24 лютого 2024 р. лейтенантові А. Є. Жованику надано звання Герой України (посмертно).