Шрам залишиться назавжди

Один учень був дуже запальний і нестриманий. Одного разу вчитель дав йому мішечок із цвяхами й сказав: щоразу, коли він не стримає свого гніву, нехай забиває один цвях у стовп огорожі. У перший день у стовпі з’явилося кілька десятків цвяхів. Наступного тижня учень уже навчився трохи стримувати себе, і щодня кількість забитих цвяхів зменшувалася. Він зрозумів: легше контролювати себе, ніж забивати цвяхи. Зрештою настав день, коли він жодного разу не втратив самовладання. Учень розповів про це своєму вчителю. Тоді вчитель сказав: тепер, кожного дня, коли ти стримав себе, витягуй зі стовпа по одному цвяху. Минав час. І от учень повідомив, що в стовпі не залишилось жодного цвяха. Тоді вчитель взяв його за руку, підвів до огорожі й сказав:— Ти добре впорався. Але бачиш, скільки дірок залишилось у стовпі? Він уже ніколи не буде таким, як раніше. Коли говориш людині щось зле, в її душі лишається такий самий шрам. І не важливо, скільки разів ти вибачишся — шрам залишиться назавжди.