у францисканській збірці екземплів, укладеній у хііі столітті, аби забезпечити братів сюжетами для проповідей, є чудова історія про бертольда регенсбурзького і силу слова.екземплум розповідає про те, як під час бертольдової проповіді одна містянка навернулася, розкаялася й попросила про сповідь — але не встигла визнати гріхів, бо прямо там на місці вмерла. на прохання публіки бертольд перервав проповідь, щоби помолитися за душу покійної, і сталося чудо: жінка ожила й розповіла про те, що бачила в потойбіччі. а бачила вона, звісно, страшне. за словами жінки, тієї миті, що й вона, померло і стало перед судом шістдесят тисяч людей, і майже всі з них виявилися приречені на пекло; тільки оце жінці сказали, щоби поверталася й закінчилася покуту, і двох світських людей із їхнім сповідником-францисканцем пропустили до раю. на цьому екземплум закінчується, і про те, чи довго жінка барилася з покутою, перш ніж назад померти, ми не дізнаємося; зате точно дізнаємося, що вже середньовічні францисканці вміли в маркетинг.на мініатюрі зі збірки проповідей, списаної в 1440-х роках, беротльд так переконливо щось розповідає, що дух святий одразу сходить на слухачів (біси від цього, схоже, нервуються), а якийсь домініканець тут же просить бертольдових братів позичити йому збірочку екземплів.#чудотворення