кумедне: думаючи про теми наступного довгочиту, гортала «іконофагів» жеремі кьорінга й зачепилася оком за фразу про те, що from the high middle ages, sophronius of jerusalem (ca. 550–639) was obliged to «remind the faithful that it was more profitable to commune with the body and blood of christ than to drink oil from the lamps in front of the tombs of the martyrs». (вже у високому середньовіччі софроній єрусалимський (бл. 550–639) мусив «нагадувати вірним, що корисніше споживати тіло і кров христові, ніж пити олію з лампадок, уміщених перед гробами мучеників»).народна побожність, яка постає із софронієвого зауваження, — абсолютно прекрасна. але цього разу мене зацікавила не вона, а раптові high middle ages у сьомому столітті. ну дурнувата ж помилка, із розряду «хотілося сказати одне, написалося друге, а потім ніхто не виправив».але виявилося цікавіше (і якби я одразу після гортання книжки не пішла гортати збережені в закладках посилання для потенційних майбутніх дописів, то забула б і пропустила б, але день сьогодні якийсь серендипний, чи що). французькою — із якої й перекладені «іконофаги» — раннє середньовіччя справді зветься haut, а пізнє, відповідно, — bas. тобто перекладач книжки, у якій добру третину займає середньовіччя, просто не розібрався в термінах, які, звісно, не те щоб міжмовні омоніми, але цілком собі тягнуть на хибних перекладацьких друзів. ну й потім таки ніхто не виправив. замість висновків про те, що лажають усі, ловіть лисика з кручиком, які не мають людству за зле таких маленьких недоліків (хоча могли б).#вечірнінотатки