Source
✙SLON FM✙ | Як військовослужбовець і уродженець Одеси, я не можу мовчати, коли бач...
12 700 Views/Reach
2025-07-04 17:19
Message №25609
Як військовослужбовець і уродженець Одеси, я не можу мовчати, коли бачу, як військова відзнака вручається Геннадію Труханову — людині, яка протягом багатьох років була гангреною нашого міста, а не його захисником.Під час подій 2 травня 2014 року, коли в Одесі вирішувалась доля міста — чи залишиться воно українським, чи впаде в прірву “русского мира” — Труханов не просто мовчав. Він фізично був присутній у таборі сепаратистів, виступав з трибуни поруч з ватажками “антимайдану”, які відкрито закликали до розколу країни. Тоді він називав Революцію Гідності “переворотом”, виступав проти люстрації і всіляко дистанціювався від державної позиції.Коли в лютому 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення, мер Одеси знову обрав мовчання. Повних дві критичних для країни тижні — жодної публічної підтримки Збройних Сил, жодного оголошення мобілізаційних дій, жодного плану оборони міста. Одеса, яка може стати другим Маріуполем у разі прориву фронту, залишалась без керівництва. А коли Труханов нарешті заговорив — це була російська мова, у той момент, коли ракети РФ падали на українські будинки.За роки його правління Одеса не розвивається — вона деградує. Місто перетворено на бетонну руїну: зелені зони знищено, архітектуру спотворено, історичну спадщину віддано забудовникам. При цьому — системні корупційні скандали, численні підозри, кримінальні справи, офіційне подвійне громадянство, підробка диплома про вищу освіту. Це — публічно відомі речі.І саме такій фігурі сьогодні вручено військову відзнаку. Не просто грамоту. Символ, який має втілювати гідність, жертву й памʼять про загиблих. У місті, де на цих вулицях у 2014-му лилась кров українських патріотів. У місті, яке Труханов не захищав — а здавав, знищував і приватизував на свою користь.Це не вшанування — це зневага. Зневага до тих, хто загинув за Одесу. До тих, хто тримає оборону на фронті. До нас, хто бачить у війні не лише кулі, а сенси.Військова відзнака — це про довіру, про вибір і про ціну. І коли ми починаємо нагороджувати тих, хто довів свою байдужість, бездіяльність і системну шкоду — ми ризикуємо втратити орієнтири, за які взяли в руки зброю.