Короче, поки я в поїзді сидів і втикав у вікно — згадав одну історію. Після цього одразу сів і черканув обширніший допис. Давайте я вам про свої найбільші пройоби в роботі — а ви мені про свої у коментарях 🤝Їх було два, але обидва запам’ятались так, що досі можна згадувати, а коліна будуть труситися)Перший. Заливаю трафік на лендинг зі спеціальною пропозицією до блек фрайдей. Все красиво: креативи зроблені під цю сторінку, бюджети нормальні, кампанія йде. Ми дивимось на аналітику за тиждень і не розуміємо — чому цифри з рекламного кабінету й реальні результати не сходяться навіть приблизно. Почали копати. І знайшли: лінк був не на той домен! 🤣 Там аналітика не була налаштована взагалі. Тобто гроші зливалися туди, де їх ніхто навіть не рахував. Було дорого. Але замість звільнення я отримав безкоштовний курс із перевірки посилань десять разів поспіль)))Другий. Я тоді займався особистими комунікаціями однієї дуже відомої людини. І замість того, щоб написати твіт у свій акаунт — випадково зробив це у його. Твіт провисів секунд тридцять ахахха. В моменті ноги підкосилися і враження, що був за крок до інсульту 🤣 Через пів години ми вже з цього сміялися. Але в той момент я зрозумів, що нічого не дає такого стресу, як це. Я вже зараз навіть не згадаю, про що був той твіт)Висновок простий. Маленькі пройоби не рахуються. Рахується тільки готовність відповідати за них і витримувати цей момент «ледь не інсульт». Все інше — робочі процеси. Тепер ви в коментах, даавайте!😊 Телеграм / Інстаграм