Гєник Бєляков: Як перекладач, я маю певну відповідальність перед читачами, а тому мушу попередити:У новому виданні культового контркультурного тексту «Страх і відраза у Лас-Вегасі» Гантера С. Томпсона від Видавництво "КСД" НЕМАЄ МАТЮКІВ.Та це не єдина проблема.Унаслідок роботи команди видавництва були цілковито зміщені акценти твору: найвульгарнішими моментами у романі стали ті, які в оригіналі такими не були, а найобсценніші місця оригіналу відповідно стали найменш обсценними, оскільки побудована мною в перекладі структура, яка враховувала різноманітний градус обсценності, залежно від вжитку в оригінальному творі, під час редагування була повністю порушена.Для розуміння масштабу проробленої роботи маю зазначити, що в оригінальному тексті обсценна лексика вживається частіше, ніж на кожній третій сторінці, а різкі висловлювання, слюр і лайка присутні практично на кожній, оскільки усі ці лексичні засоби є характерною і невід'ємною ознакою брутального сатиричного ґонзо-стилю Гантера С. Томпсона, а також політичним жестом автора.Однак після редагування Рауль Дьюк і Доктор Ґонзо лаються словами "ДІДЬКО", "ТРЯСЦЯ", "КАПЕЦЬ", "КОВІНЬКА" і "ДОВБАНИЙ", а в найгарячіших сварках посилають "НАФІГ".Зважаючи на вищезазначене, вважаю, що, на жаль, фактично відбулося скоріше цензурування, аніж адекватне редагування обсценної лексики з урахуванням контекстів, тематики твору та авторського стилю.Також мушу зауважити, що після редагування в тексті з'явилися помилки і одруки, яких не було в моєму перекладі.Замість того, щоб покращити переклад (наприклад, прибрати зайві присвійні займенники, уніфікувати вживання лапок і латинки/кирилиці, виправити неузгодження — цього якраз зроблено не було), редагування додало помилок і одруків, зайвого олітературнення сленгу і розмовної мови, а також принесло безструктурність (заміни вийшли несистемні, часто хибні і цілковито змінили акценти твору). На мої питання: 1. Чому так сталося? 2. Хто за це відповідальний? 3. Чому п'ятеро зазначених у вихідних даних людей не звернули на це увагу? 4. Що ви з цим робитимете?шановна пані випускова редакторка відповіла (цитую):…Робота над книжкою передбачає втручання в текст багатьох людей, тож розбіжності в поглядах – і, на жаль, технічні збої у вигляді одруків чи правок, які прийнялися некоректно, на жаль, неминучі, особливо в умовах постійних перебоїв з електрикою через обстріли……Стосовно пом’якшення обсценної лексики позиція редакторки така: для української мови матюччя взагалі не характерне; це мова окупантів, яку добре знають у світі саме за такою лексикою; є багато українських лайливих слів, які надають мові певного колориту ― саме таку лексику редакторка і намагалася ввести у твір. Дідько, трясця, матері твоїй ковінька, лайно, хай йому грець ― це українські відповідники слову «бляха» з лексики мови окупантів. Вульгарна лексика була замінена на вульгарну, а те, що вона сприймається м’якше за російську, - це вже специфіка відмінностей між мовами……Звісно, така позиція не є єдино можливою. Ми регулярно отримуємо листи від читачів як із проханнями посилити ненормативність ненормативної лексики, так і послабити, для багатьох навіть слово «трясця» неприйнятне. Тому редакція іще раз ретельно перегляне як пропозиції редакторки, так і пропозиції перекладача……Щиро перепрошуємо за непорозуміння та розбіжності у позиціях. Наступну книжку надішлемо на узгодження як у вигляді вордівського файлу, так і верстку. А цю – уважно перечитаємо ще раз і надішлемо на узгодження оновлений варіант тексту для додаткового накладу…Тут мушу вказати на суперечність: шановна пані випускова редакторка відповідає за серію «КультREAD», у якій видаються твори таких авторів, як В. С. Берроуз, Ірвін Велш і Г’юберт Селбі-молодший зі схожою на «Страх і відраза у Лас-Вегасі» тематикою. Усі ці тексти видані під час повномасштабної війни. Деякі з них переклав я. І в них, на відміну від «Страх і відраза у Лас-Вегасі» матюки і «лексика окупанта» ПРИСУТНІ І НЕЗАЦЕНЗУРОВАНІ.