🌻 Вам теж здається, що “Красна гірка” — це щось суто про поїздку на кладовище і більше притаманне Донбасу? Бо багато хто звідти саме так це пам’ятає з дитинства.Але насправді ця традиція значно глибша — і спільна для різних регіонів України. Просто з часом частина сенсів стерлася, і залишилося те, що найбільше закарбувалося в пам’яті. Тож поринемо у тіні забутих предків …Розповідаю трохи передісторії 👇🌻 Красна гірка (Антипасха / Фомина неділя/ Ляля, словʼянське) — це перша неділя після Великодня. У Євангелії цей день пов’язаний з апостолом Фомою, якого не було серед учнів під час воскресіння Христа.Він не повірив у диво — звідси і “Фома невіруючий”. Але вже на восьмий день Христос з’явився йому особисто, і після цього Фома став одним із найвідоміших проповідників.Назва “Антипасха” з грецької означає “замість Великодня” — тобто фактично продовження свята.А от “Красна гірка” — ще давніша історія, з часів слов’янських предків. Так називали гарні, сонячні пагорби, де люди збиралися зустрічати весну.Червона гірка — це свято з язичницькими традиціями. Воно пов’язане зі святкуванням весни, тому супроводжується хороводами та піснями. Така назва через те, що гуляння проводилися на пагорбі або на верхівці гори. Взагалі гори мають особливе значення в народних традиціях, вони вважаються початком життя та цивілізації. Дохристиянські обряди проводилися у той же період, що й наступна неділя після Великодня. Свято в народі ще називали Ляля або Леля, через те, що дівчата проводили особливий обряд. Вибирали з-поміж себе найкрасивішу дівчину. Убирали її у вінки, обмотували квітами та листям руки, ноги й усе тіло. Навколо неї водили хороводи, а вона співала й роздавала подружкам вінки й смаколики. Імовірно цей обряд був поклонінням язичницькій богині весни.🌚 Як святкували раніше:— ще до світанку розпалювали багаття на височинах — водили хороводи, співали веснянки — влаштовували гуляння і ярмарки 💍 Окрема традиція — так звані “оглядини наречених”:незаміжні дівчата одягали найкращий одяг і приходили з родинами, а хлопці придивлялися і засилали сватів. Вважалося, що це один із найкращих днів для шлюбу — “хто на Красну гірку одружиться, той не розлучиться”.🪦 А до чого ж тут кладовище? Те, що багато хто пам’ятає сьогодні — це не випадковість. Після Великодня люди йшли до могил рідних, щоб “поділитися” з ними радістю Великодня. Несли писанки, солодощі, пироги. Потім збиралися всією родиною вдома на поминки. І до християнства нашої землі і після, бо загалом Великдень змінив образ, але не сенс. Люди ділилися з рідними, яких немає, своїми радощами та почуттями. 🚫 Що не робили цього дня:— не сварилися і не ображалися — не пліткували — не сиділи вдома і не проводили день на самоті — не викидали їжу (краще віддати тваринам) — не прибирали на кладовищі (це робили заздалегідь) 🥚 Цікаві звичаї та прикмети:— катали крашанки з гірки: якщо не розбилося — до щастя, тріснуло — до труднощів — закохані могли котити яйця разом, щоб “перевірити” стосунки — багато птахів цього дня до врожайного року — холодний вітер до дощового червня — беззоряна ніч до швидкого тепла — сни з померлими родичами до хороших новин 💧 Дівчата вірили, якщо вмитися дощовою водою цього дня можна довше зберегти молодість.І тепер цікаво, чипам’ятаєте ви назву “Красна гірка”? Чи у вас це був просто “день, коли їдуть на кладовище”? І з якого ви міста — чи були у вас такі традиції?🌾Підписатися | Чат🌾