🌻 21 квітня 1920 року голова Директорії УНР Симон Петлюра підписав із керівництвом Польщі Варшавський договір, відповідно до якого українська сторона офіційно визнавала анексію Польщею Галичини, Західної Волині, частини Полісся, Лемківщини, Підляшшя, Надсяння і Холмщини в обмін на визнання УНР і допомогу в боротьбі проти більшовицької москви.Уряд УНР визнав польсько-український кордон по річці Збруч, що перетинав Волинь на схід від Здолбунова й далі на північ до лінії Прип’яті. УНР отримала можливість звільнити велику частину українських земель від більшовиків, враховуючи Київ. Однак, хоча здавалося, що врятовано буде обидві держави, на ділі у середньостроковій перспективі виграла саме Польська Республіка, яка за допомогою як власного війська, так і Армії УНР змогла зупинити контрнаступ більшовиків, що отримало назву «Диво на Віслі».Через три дні після підписання цієї конвенції розпочався спільний наступ українських та польських армій на схід, — так званий Київський похід!🧐 Західноукраїнський політичний табір висловився категорично проти укладення Варшавського договору, вважаючи його відверто зрадницьким, але водночас він не міг протиставити йому реальної альтернативи, котра давала б шанс на відновлення української державності. Підтримка Антанти, на яку покладався екзильний уряд Євгена Петрушевича, видавалася хоча й привабливою, проте вельми ілюзорною. Договір було розцінено, як «ніж в серце» соборній Українській державі. Всю вину за її крах Петрушевич і його оточення поклали на соціал-демократів.📌 На фото Симон Петлюра і Юзеф Пілсудський в оточенні українських і польських офіцерів на вокзалі в Станіславі (Івано - Франківськ) в серпні місяці 1920 року🌾Підписатися🌾