Telegram statistics channel - @sidsego

Я ніяк не можу прийняти популярність жанру відео "реакція": "реакція блогера на новий кліп", "реакція італійців на американця, що готує спагеті", "реакція пересічного німця на укр музику" тощо. Нахєра мені знати (не просто знати, БАЧИТИ) як хтось на щось реагує? Я не уявляю, щоб мене це хоч трохи хвилювало. Єдині реакції, що мене хвилюють -- на мою діяльність, і то -- це просто фідбек, на основі якого думаю, як рухатись далі, що виправити і т.д.Єдиний висновок, до якого я прийшов -- людям важко (дуже енергозатратно) складати власне враження про все на світі. Набагато легше, коли є Рагулівна, яка каже, що рагулізм, а що ні (ще один феномен ютубу для мене -- нуль ціності відео, просто жіночка говорить "фє" на все підряд).На скріншоті чергове відео з жанру "реакція". Там все на місці: реакція, порно, два яскраві персонажі (в хорошому сенсі слова). Нуль претензій до тих, хто це знімає, адже очевидно -- запит є. Не було б запиту -- не знімали б (так тільки ЇС подкаст робиться, без запиту та переглядів)

#відеосалонМене попросили порадити фільм, але з умовою «без вбивств». Запит нестандартний і я вирішив скласти список фільмів, в яких не зображають насильницької смерті. Але щоб не «читерити», я додав наступні обмеження: це мають бути не комедії в чистому виді, не сімейні, не про кримінал взагалі, фільмів немає бути в списку IMDB 250. Отже, мій список (не топ, просто список)1. Труднощі перекладу (Lost in translation)Фільм доволі відомий, але його немає в IMDb 250. Досить повільний або як кажуть «атмосферний» фільм про самотність. Сюжет: американський актор прилітає в Японію для зйомок реклами японського віскі і відчуває себе не в своїй тарілці. Біл Мюррей завжди офігенний. Зовсім юна Скарлет Йохансон теж гарна.2. Країна садів (Garden State)Авторський фільм Зака Брафа (Джей Ді з серіалу Scrubs), він сценарист та режисер, ще й в головній ролі знявся. Дуже чуттєвий фільм про ностальгію та пошук себе. Сюжет: головний герой живе в Лос Анджелесі, намагається стати актором та працює офіціантом. А ще в нього психологічні проблеми і він сидить на пігулках, які роблять з нього майже овоча. Помирає його мати і він їде в рідне містечко на її похорон.Фільм можна описати як «світлий сум». Половина пісень з саундтреку осіла в мене в плей-листі. А ще тут грає Наталі Портман. Дуже раджу. Невеликий спойлер: Особливо мені сподобалось, як змінюється сам герой після того, як перестає вживати пігулки.3. Залишся зі мною ( Stand by me) Старий фільм, екранізація оповідання Стівена Кінга «Тіло». Не так багато екранізацій його творів можна занести в список фільмів «без вбивств». І хоч тут немає монстрів та інших жахів, почерк Кінга впізнається. Адже історія розгортається навколо купки пацанів в 1959 році в штаті Мен, які відправились на пошуки тіла хлопчика, що пропав безвісті. Одна з небагатьох хороших екранізацій Кінга.4. Капітан Фантастік ( Captain Fantastic )Фільм про батька, що живе і виховує своїх дітей в лісі. Для соціуму він виглядає божевільним, що псує життя своїм дітям. Але не все так просто. Власне, фільм піднімає питання щодо того, яке виховання дітей вважати правильним. 5. Полювання на дикунів (Hunt for the Wilderpeople)Мабуть жоден список фільмів, що я складатиму, не обійдеться без Тайка Вайтіті. Обожнюю його авторські фільми. Сюжет: немолода пара що живе в Новій Зеландіі на фермі, всиновлює підлітка. Пацан дуже складний у вихованні. Далі не хочу спойлерити.Фільм дуже простий за сюжетною структурою, але смішний і добрий. Хоч іноді і сумний.Минулий пост зі списком фільмівhttps://t.me/sidsego/120

Знову був в Дніпрі. Цього разу не було шансу оминути ностальгічні місця, бо мета поїздки включала в себе відвідування квартири, де ріс. Я не люблю Дніпро. В основному, тому що я не люблю ту версію себе, що в ньому жила, а кожен камінчик мені про ту особу нагадує. Я досконало знаю це місто і геть не знаю його водночас. Я легко в ньому орієнтуюсь, пам’ятаю всі версії ремонтів, фасадів, магазинів, що були на моєму районі. І я зовсім не знаю, чим живе місто зараз: не знаю закладів, подій, людей. Декомунізація максимально дистанціювала мене від Дніпра, бо я тепер не знаю назви майже жодної вулиці. Антон Соколов жив на Абхазькій, на Ірпінський він не живе і не буде.І я абсолютно не знаю нікого зараз в Дніпрі (за вийнятком 3 людей) і ніхто не знає мене, навіть колишні однокласники дивлячись на мене впритул не впізнають.Весь час в Дніпрі мене роздирали ностальгічні спогади і я не міг вирішити — теплі вони чи гнітючі? З одного боку дуже хочеться туди повернутись, в той день, коли ми вп’ятьох на двох скейтах вчились їздити і зістрибувати з парапету Гагарінського парку, або коли грали в лова навколо каналізаційного колектора в нижньому парку Дубініна і так захопились, що грали 6 годин поспіль, а наступний день від крепотури в ногах ми ледь ходили. Або як ми будували халабуду в полісаднику серед дикого тапінамбуру і це нам вдалось тільки тому, що ми знайшли 4 м будівельної плівки та стару газову плиту, а потім сиділи в цій хатині під час дощу і пишались собою.А з іншого: два скейта на 5, бо не було грошей, за те що грав в лова в нових кросівках — мені сильно перепало вдома, а в халабуді сидів бо часто не хотів йти додому. Але це зовнішні спогади. А ще є внутрішні: яким я був паразитом як друг, яким я був боягузом, яким я був малодушним. Used to.Я дуже радий, що я переїхав з Дніпра і можу жити теперішнім (якби не кацапи, то навіть майбутнім міг би), бо якби лишився в Дніпрі — я б не міг позбутись привида Антона Соколова з Абхазької.

Через тиждень, 25 січня, в мене ДН. З цієї нагоди я даю посилання на свій вішліст. Вважаю це чудовою культурою — люди не паряться, що подарувати, іменинник отримує саме те, що хоче. Цього року мені було складно скласти вішліст, бо за рік, що я прожив в розлученні, я закрив майже всі свої матеріальні потреби, які не міг закрити до того роками.Лишились якісь дуже дорогі речі, які я не наважився вписувати в вішліст і збираюсь їх придбати самотужки.Але є дещо, що я дуже хотів би придбати ближчим часом і що мені б допомогло в роботі дизайнером — планшет (посилання на монобанку в документі)П.С, Я чудово усвідомлюю, що в країні зараз відбувається і не наполягаю, щоб мені хтось щось дарував. Просто знаю, що є люди, які хотіли б мене привітати і їм я хочу полегшити життя. Якщо ви вважаєте, що краще кинути гроші на ЗСУ, аніж мені — я з вами погоджуюсь. Просто зробіть це, задонатьте ЗСУ, госпітальєрам, Повернись живим, жертвам теракту в Дніпрі тощо.https://docs.google.com/document/d/1-nY-Cw7DPXPEQXOU0oCDirid1CLcwvdGm4m1IYREXaM/edit?usp=sharing

Я дуже люблю кіно. Якщо якийсь фільм мені сподобався, я об'язково лізу читати про нього додаткові факти, дивитись відео-ессе та розбори на деталі. Так досвід від перегляду здається мені повнішим. Наслідком цього стало те, що я маю купу знань про кіно, які лежать в моїй голові без діла. Тому я вирішив час від часу робити цікаві тест на знання кіно в інстаграмі, а тут буду розбирати детальніше відповіді. Отже, разбор питань 2 раунду мого кіно-квізу.1. У якої комп'ютерної гри немає екранізації? Need for Speed екранізували відносно нещодавно, в головних ролях знався Аарон Пол, більш відомий як Джессі з Breaking Bad. Сюжет такий самий "глибокий" як і в іграх, але ж ані гру, ані цей фільм люблять не за сюжет.Street Fighter екранізовано в 90-х, приблизно в той самий час, що і перший Мортал Комбат. І якщо Мортал Комбат став хітом, довів що екранізація ігор оже бути успішною, навіть якщо з зірок там тільки Крістофер Ламберт, то Стріт Файтер повністю провалився, хоч там і знімався Жан Клод Ван Дамм! Фільм убогий, але подарував пару мемів, що їх можна зустріти в гіфках і до нині. Доречі, персоажа Мортал Комбат Джоні Кейджа при створенні гри змальовували з Ван Дамма, і пропонували зіграти в фільмі, але той вибрав Стріт Файтер.Super Mario Brothers екранізували в 1993, фільм вважається однією з гірших екранізацій всіх часів.GTA. Хоч мова про фільм по грі йшла не раз, але досі цього не сталося. Але це і не дивно, бо гра дуже кінематографічна саме через те, що нашпігована відсилками до кіно. Цілі місії повторюють епізоди з відомих фільмів. 2. Фільм, що не є екранізацією книги. З Мовчанням ягнят та Щоденником Бріджит Джонс все просто, це були бестселлери серед книг. По фільму Чужий є книга, але це саме новелізаія фільму -- таке було модно робити в епоху, коли не всі могли дозволити собі відеомагнітофон. Так, наприклад, я читав в дитинстві, окрім Чужого, ще й Термінатор.З Міцним горішком історія така: це екранізація книги Родеріка Торпа "Nothing Lasts Forever", 1979 року і є по суті сіквелом першого роману "Детектив", теж екранізованого, але аж в 1968, з Френком Сінатрою в гоовній ролі. Цікао, що коли в кінці 80-х вирішили зняти бойовик по цьому ромау, за контрактом студія мусила запропонувати головну роль вже дуже немолодому Френку Сінатрі. Ясна річ, він відмовився і тоді на роль розлядали Шварценеггера, сцеарій писали під нього. Але він теж відмовився. 3. Цей фільм знято не по коміксу. Sin City та Scott Pilgrim vs. the World навіть а екрані виглядають як комікс, про них є що сказати, але якось іншим разом. Костятин -- просто екранізація сері коміксів про екзорциста. Комікси про Фредді Крюгера існують, але вони зроблені на хвилі популярності фільму.4. З прибульцями не боровся актор?.. Роль Сігурні Уівер в Чужому -- досі одна з кращих в її кар'єрі. І це одна з перших появ сильного персонажа жіночої статі в бойовиках та триллерах. В сценарії Ріплі бв чоловіком, доречі. Том Круз стикався як мінімум в "Війні світів", а Деніел Крейг -- в "Ковбої проти прибульців". Бред Піт боровся з зомбі, світовим порядком, Брюсом Лі, але не з прибульцями.5. В якому фільмі не знімався Метт Деймон. В "Врятувати рядового Райяна" Метт Деймон і є тим рядовим Райяном, але з'яляється в другій половині фільму, сам фільм довгий і мало хто додивляється до кінця :) "Спадок Борна" -- хоч Метт і став супер відомим завдяки серії про Борна, саме цей фільм є спін-оффом і він там не знімався. В Догмі він грав з Беном Аффлеком головних антогоністів. Дореі, сам фільм -- просто вогонь, всім раджу подивитись.А от камео Метта в Євротурі мало хто помічає, хоч воно і на виду -- саме він співає легендарну пісню про те, що "Скотті нічого не знав"