4.Вчора дружина запитала, чи я памʼятаю як все починалося. Сьогодні я майже не заходжу в Фейсбук, Тредс та Інстаграм. Мені достатньо тих картинок, що вже закарбувалися в голові. Я дуже чітко запамʼятав той день на все життя.Розмірковуючи над усім цим, я не маю великих відкритів ні для себе, ні для вас. Прості висновки, які вже зроблені давно і якими намагаюся жити щодня.Бути вдячним навіть за те мале, що вже маємо. Вдячність підживлює надію.Уникати ярликів, бути готовими слухати, памʼятати хто насправді ворог і боротися, саме боротися за єдність.Бути чутливими до болю тих, хто поруч. Не ставати цинічними і відстороненими.Берегти стосунки в сімʼї, навіть якщо зараз на відстані, бо сімʼя — це причина не здаватися і фундамент, на якому стоїмо. І лише ми самі можемо підірвати його зсередини.Працювати систематично, бо саме системна наполеглива праця кожного в сфері своєї відповідальності дасть результат.Не зупинятися у пошуках Господа, триматися віри, не знецінювати молитву, бути духовною підтримкою одне для одного.Любити Україну, зранену, озлоблену, покалічену. Різну. Ту, яка стоїть і надихає. Ту, яка помиляється і розчаровує. Любити.