​​💬 Анонімно: ❓Як ти зрозуміла що діти це не твоє, в сенсі педагогічна освіта ↩️ Відповідь: Пройшла навчання, пройшла практику і на період практики я зрозуміла, що не хочу далі розвиватися в цій сфері, а далі хочу йти в місіонерську школу і розвиватися більше в напрямку служіння. Ну і якщо говорити в загальному, то я творча людина. Мені постійно потрібен простір для натхнення. Я пишу вірші, пісні, книги, я закінчила педагогічну освіту, а паралельно працювала закрійницею у весільному ательє. Потім місіонерську школу, а далі копірайтинг, книги, вірші, пісні... Курс вокалу і піаніно...А зараз я в Румунії і вже розвиваюся, як фотограф... 😅І знаєте, що фотографія увібрала усе чим я займалася до цього і поєднала у щось прекрасне і гармонійне. Це про психологічний підхід до різних людей, особливо до діток, це про поезію і натхнення побачити у будь-якому куточку прекрасне... Ну і нарешті це не щось стале, а постійно змінне, від чого мені стає добре...Але це поки що. Далі побачим 😅.Якось так.Як зрозуміти твоє щось чи ні? Спробувати це. Інакше ніяк. Ви займалися з дітками в церкві? Вам це подобалося? Я займалася, але не дуже подобалося, просто не було кому. А от коли займалася саме з дівчатами, то моє серце прям горіло... Тільки в дії ми усвідомлюємо чи наше це чи ні. ☺️Анонімно