«Друзі, коханки та велика халепа», Метью Перрі, Наш формат Цю книжку я прочитала буквально декілька тижнів тому. «Друзі» – це серіал мого дитинства, який обʼєднував нас з сестрою. Я передивлювалась його безліч разів. В мене купа всього з «Друзями»: домашня кофта, велика чашка для чаю, улюблені палетки з тінями та помади, значки… І думала, що ця книжка буде смішна, про Друзів і про те, як Метью Пері насолоджується життям. А виявилось, що життя Метью Перрі – суцільний біль. І залежність починається не тільки з відчуття покинутості в дитинстві, а й тим, як лікарі йому ще немовляв прописали барбітурати, а потім від травми – вікодин. Я думала багато про цю тупу американську звичку – приписувати сильні обезболювальні, які діють на опіодні рецептори людям, біль який можна було б послабити чимось типу нашим німесілом. Мені було гірко і боляче від цієї книги. Але я не могла відірватись, прочитала її за один вечір і один ранок. Мені було образливо, що люди довго ігнорували проблеми Метью, що замість підтримки та допомоги – думали про продовження та успішність серіалу. Але і я не помічала, як змінювався Чендлер, особливо в кінці третього сезону (де він з борідкою і дуже худий), але помічала різницю між останньою серією 6 і першою 7. Це добре написана книжка і дуже чесна книжка. Перрі хотів, щоб ця книга допомогала людям. Давала надію. І мабуть застерігала від тих помилок, які він зробив. Я дивувалась як він ще живий, жеручи стільки пігулок. Ще й після коми, коли від зловживанням опіатів в нього розірвалась товста кишка у 2019 році. А сьогодні він помер. І перегляд «Друзів» не буде таким, як раніше.