«Тіло, секс, шлюб. Історія інтимних стосунків в українських традиціях», Ірина Ігнатенко. Віхола Якщо ніколи не чули і не знаєте, що таке притула, обряд комори, кінь в народних піснях та в які дні не можна мити голову – то вам точно треба почитати цю книжку. Бо, як мінімум, це цікаво. А як максимум може навчитесь чомусь новому. Насправді книжка етнологині Ірини Ігнатенко не тільки про інтимні стосунки. Там є трохи про догляд за собою, здоровʼя, вірування, виховання дітей і суспільний осуд. Щоб не спойлерити найцікавіші частини, скажу, що багато речей я знала не так з університетських пар соціальної історії, як з того, що каже і у що вірить моя бабуся з села. Загалом, українські традиції тут дорівнюють сільським звичаям, адже раніше вірили, що саме там зберігається справжня українська культура. Якщо відкинути свої знання з практики і з книжок, то видання є дуже цікавим. Просто по-людськи цікаво, як жили наші пра-пра-пра і як класно, що зараз все інакше. Тому що жорстокості до жінок там багато, як і вимог до чоловіків. Особисто я дуже кайфонула від розділу про фольклор, де калина, кінь, колодязь не те, чим здаються. Тепер «Ой чий то кінь стоїть» я навряд сприйматиму, як раніше. Загалом, це легке і цікаве читання, щоб відволіктись і міцно спати. P.S. мене запитували чи це не те саме, що подкасти пані Ірини. Їх не слухала, тому нічого про це сказати не можу.