Source
Нікому крім нас | Кому це все потрібно?Страсті Господні — знущання над Ним, засудження, ...
383 Views/Reach
2025-04-20 08:54
Message №1997
Кому це все потрібно?Страсті Господні — знущання над Ним, засудження, Голгофа, смерть — дивують своєю не обовʼязковістю. Юдеям не обовʼязково було змовлятись, щоб убити Ісуса. Він, звісно, вносив нестабільність в їхній хиткий політичний баланс, але вбивство було надзвичайною мірою. «Про всяк випадок». Що, врешті, їх все одно не врятувало.Пилату не обовʼязково було засуджувати Христа на смерть. Він і не бачив в Ньому ніякої провини, і не відчував симпатії до мотивів юдеїв. Дозволив стратити Його про всяк випадок. Аби менше кричали.Воїнам не обовʼязково було знущатись з Христа. Так, у них був наказ — покарати і стратити. Але все це шоу з багряницею і вінцем, це ж була власна ініціатива. Розважитись, відвести душу.Ба більше, самому Сину Божому не обовʼязково було проходити через все це. Він, що творив світ, що власноруч поставив основи всесвіту, що в печах далеких зір особисто створив кожен атом кожної молекули, що збудували матерію…невже було щось, що змусило Його принизитись, взяти на Себе тіло людини, прожити життя, бути приниженим, зазнати знущань, страждань і смерті — найганебнішої, яку вигадало людство. Ні, ніщо не могло Його змусити. Бо, будучи єдиним з Отцем, Він сам причина всього і ніщо не могло вплинути на Нього.Це не було потрібно нікому.Це потрібно тільки мені.Тільки я — в багатстві чи убогості, здоровʼї чи хворобі, радості чи смутку — вишу на волосинці. Все моє життя, все моє існування перетвориться на попіл одним помахом серпа смерті. Був чоловік і нема чоловіка. Жив, любив, творив. Мить — і я ніщо. Один крок, один рух — і все що я мав, все чого хотів, все про що думав — все зникне.Поки смерть володіє мною, всі надії — марнота. Якщо Христос не воскрес — моє життя лиш мить перед небуттям.Але якщо Христос воскрес, то смерть для мене не страшна. А отже — в багатстві чи убогості, здоровʼї чи хворобі, радості чи смутку — я одержав дар вічності. І ніщо не знищить моєї надії. Страсті Христа — знущання над Ним, засудження, Голгофа, смерть, а перш за все — Воскресіння — не потрібні були нікому. Вони потрібні тільки мені. І для мене вони — все. «Воскрес Христос, – і не стало в гробах ні одного мертвого, бо Христос устав із мертвих і початок воскресіння настав спочилим. Йому слава і влада на віки вічні. Амінь».