Молитва - це невидима присутність Божественного (Ошо).Молитва - це почуття нескінченного задоволення та вдячності. Ми живем у цьому прекрасному світі з деревами і річками, горами та морями, сонцем і зірками. У цій безмежній красі ми живемо, дихаємо та пульсуємо. Ми не заслужили цього дару. Все це - подарунок. І молитва - це сердечна вдячність за дар життя.Ми не заробили, не заслужили таку радість. І цієї радості навколо настільки багато, що ми не помічаємо та забуваємо вдячність. Спостерігати пливучі хмари на блакитному небі - це радість. Слухати щебетання птахів та журчання потоків - це радість. Відчувати дотик лагідного вітру та освіжаючого дощу - це радість. Вдихати тишу ночі та натхнення світанку - це радість.Все це дано нам просто так, ні за що, і ми навіть не вдячні. Чи ми можемо осягнути цінність усіх природних радощів лише після того, як втрачаємо їх?Все це ніяк не пов'язано з питанням існування Бога. Вдячність - це нормальний стан буття. І в такому випадку, молитва - це природний стан життя.