Сейраш

Привіт, а ось і карта тижня!РАДАКВІНТЕСЕНЦІЯРада складається зі створінь, що зберігають колективну мудрість людства.Перед ними ви звітуватимете про своє життя, вирушаючи у світ Духів.Знайте: мудрість Ради доступна вам у будь-який момент, якщо ви перебуваєте у стані згоди — стані «так», у стані безумовної довіри до життя. Рада нагадує вам про ваше місце біля священного вогню, яке зберігалося за вами від початку часів. Ви займете це місце, коли опануєте власну мудрість.ПОКЛИКУ Ради є послання для вас: «Прислухайтеся до внутрішніх відчуттів!» Послання вже написані на стіні — озирніться навколо, і ви зрозумієте сенс написаного. Не чекайте інших знаків; вирушайте в подорож, сміливо приймаючи виклики. Змінюйтесь, не вимагаючи від життя доказів вашої успішності.ЗЦІЛЕННЯВи ніколи не будете самотні. Звертайтеся до Ради, щоб знайти потрібні вказівки, і слухайте внутрішній голос, який несподівано озивається. Не зважайте на настирливе его, яке твердить, що ви не здатні впоратися з поставленими завданнями.

Привіт, коти!Час для карти тижня😉ЖЕРТВА Жертвувати означає «зробити священним». У давнину жертвоприношення іноді включали ритуали, в яких кров приносилася богам.Наприклад, у Біблії Ягве віддав перевагу жертві Авеля — одному з його ягнят — над приношенням Каїна у вигляді овочів та фруктів.Однак у Середній Америці Кетцалькоатль, Володар Світанку, прийшов навчити, що Дух надає перевагу нашим пісням і молитвам.ПОКЛИКЖертва закликає вас віддати Духу те, що для вас найдорожче. Ваше приношення буде освячене і повернеться вам сторицею! Ви — бажаний гість на цьому святі. Життя вже було щедрим до вас у багатьох проявах!ЗЦІЛЕННЯХто або що для вас настільки важливе, що, на вашу думку, без цього неможливо жити?Прийшов час віддати все Духу, щоб Він міг проявитися так, як має. Не тримайтеся за старі форми і не дозволяйте жертві обтяжувати вас. Ви вже довго жертвували собою і своїми мріями. Настав час наново присвятити себе своєму шляху.Коли ви «освячуєте» — ви відкриваєте двері до безмежного багатства.

Привіт, коти!Розповім вам сьогодні про одну моторошну традицію Ендоканібалізм у племені Яномамі — це одна з найбільш незвичних і глибоко символічних поховальних традицій у світі. На відміну від поширеного уявлення про канібалізм як прояв жорстокості чи агресії, у Яномамі це ритуал скорботи, пошани та духовного єднання з померлимиКоли хтось із племені помирає, його тіло спалюють. Після цього збирають попіл, кістки, перемелюють їх і змішують із ферментованим банановим напоєм — традиційним різновидом пива. Цю суміш розподіляють між родичами, які її вживають. Таким чином, тіло фізично зникає, а дух померлого, як вважають Яномамі, повертається до спільноти через їхні тілаДля Яномамі цей обряд означає глибоку повагу до покійного. Їхня віра полягає в тому, що лише повне знищення тіла — навіть на рівні попелу — дозволяє душі покинути світ живих. Крім того, цей акт об’єднує родину: кожен учасник обряду бере на себе частину відповідальності за збереження пам’яті й енергії померлого😱Як вам така традиція?

Привіт,коти!Загадана людина — Йозеф Менґеле — німецький лікар та доктор антропології, народився 16 березня 1911 року у Гюнцбурзі (Баварія). У 1938 році вступив до нацистської партії та СС, здобув звання гауптштурмфюрера. З травня 1943 до 1945 року був «лікарем‑відборником» у таборі смерті Освенцім‑Біркенау. Менґеле проводив жахливі медичні експерименти: головно над близнюками, дітьми, ромами і людьми з фізичними особливостями, наприклад, карликами. Сюди входили ампутації, кровоздачі, ін’єкції, дослідження очей, геніталій — часто експерименти були смертельними. Особливо цинічно він експлуатував близнюків: близько 1 500 піддослідних, з них вижили лише близько 200. Менґеле часто змушував охоронців уночі вбивати виживших, щоб провести розтин. Після війни втік до Південної Америки — спочатку до Аргентини, пізніше до Парагваю, врешті до Бразилії. Менґеле уник права покарання і помер 7 лютого 1979 року від інсульту та утоплення. Його особу ідентифікували лише через ДНК‑експертизу в 1985 році.

Орел прилітає зі сходу, де сходить сонце і народжуються нові починання.Він ширяє високо в небі, чітко бачить найдрібніші деталі, не втрачаючи загальної картини, і в’є гнізда на вершинах гір.Для Орла не існує перешкод — є лише можливості.ПОКЛИКТи потрапив у пастку щоденної рутини й не знаєш, куди йти та що робити далі?Ти втратив сенс?Орел закликає зробити глибокий вдих і розправити крила.Коли ти востаннє їх розкривав?Орел нагадує: твій дух народжений, щоб злітати до небес.Обираючи шлях, запитай себе: «Я хочу жити в курнику з регулярним годуванням чи хочу літати, як орел?»Якщо друге — ти маєш відповісти на поклик Орла і знайти в собі сміливість, яка допоможе обрати свободу.ЗЦІЛЕННЯНастав час подивитися навколо пронизливим зором Орла.Нехай твоє бачення цілого та його частин стане гранично ясним.Розстав пріоритети. Для чого ти прийшов у цей світ?Щоб піднятися кар’єрними чи соціальними сходами?Щоб стати кращою версією себе, зцілити своє серце й усвідомити своє справжнє «я»?Більше жодних виправдань.Звісно, тобі не вистачає часу, грошей чи сну…Але час летіти до обраної мети.Відклавши це на потім — ти зрадиш себе.Поглянь на все очима Орла і уважно роздивися перешкоди.Від твого наміру залежить, де ти опинишся врешті-решт.

Насправді ж, вони були неймовірно охайними — як для свого часу, так і за сучасними мірками! У той період, коли більшість європейців милася кілька разів на рік, скандинави регулярно парилися в лазнях щосуботи, змінювали натільну білизну та доглядали за своїм тілом.Археологи знаходять в похованнях “епохи вікінгів” знаряддя для особистої гігієни: костяні гребінці (часто в чохлах), бритви, пінцети, мініатюрні лопаточки для чищення вух. Стан збережених зубів свідчить про те, що вони чистили їх регулярно — і це в IX-X століттях!Особливу увагу вікінги приділяли волоссю. Чоловіки носили зачіски з довгим, розчесаним волоссям, іноді підкрученим на кінцях. Бороди заплітали у коси або оформляли в конкретні форми — наприклад, “скобка” чи “клин”. Конунг Свейн Вилобородий отримав своє прізвисько саме за косички у бороді.Навіть макіяж був не табу! У найбільшому торговому центрі епохи — Хедебю — виробляли фарби для очей. І ними користувалися не лише жінки, а й чоловіки. Арабський мандрівник Ібрагім-аль-Таруші навіть зазначав, що це “дуже їм личить”.

Привіт, коти!Я принесла вам мандалу на налагодження стосунків з родом.Ромалювання мандал — це не просто творча діяльність, а глибокий терапевтичний процес, який поєднує мистецтво, медитацію та самопізнання. Цей метод арт-терапії має потужний вплив на психіку людини: він допомагає знизити рівень стресу, впоратися з тривожністю та відновити внутрішню рівновагу. Це своєрідна медитація в дії, яка заспокоює розум, сповільнює думки і дозволяє емоціям вільно проявлятись у безпечному просторі творчості.Особливість мандали полягає в її символіці: вона відображає внутрішній стан людини, її відчуття, переживання, прагнення.Щоби почати, не потрібно бути художником. Достатньо взяти мандалу, підготувати матеріали (олівці, фломастери, фарби) та знайти спокійне місце, де ніщо не відволікатиме. Увійдіть у процес, дозвольте собі малювати інтуїтивно, без обмежень. Тут немає правильного чи неправильного — є тільки ваш внутрішній світ, який проявляється через творчість.Можете надсилати те, що у вас вийшло в коментарях☺️

Привіт, коти!А ось і продовження казкиУві сні він побачив ціле море вогненної води. Йому закортіло зробити ковток, але він упав туди з головою. А Диявол зі сміхом кинув у середину моря запалену сірника.Арнус відчував страшенний біль, але не згорав, і бачив над своєю головою літери:«Пекло. Для п’яниць».У цю мить він прокинувся. У його душу закрався страх, але перш ніж вирушити в мандри по вогняному морю на тому світі, на цьому світі він сподівався побачити море золота. Його блиск розвіяв страх і змусив думати про насолоду.Наступного ранку Арнус заходився клопотатися — вирішив облаштувати нову площу перед будинком. Він послав Йонан по коня й віз, щоб привезти каміння. Потім вирушив до найближчого містечка й попросив паламаря оголосити про нову площу, де кожен отримає подарунок: дівчата — стрічки, чоловіки — тютюн, а всі зможуть скуштувати доброго сидру… Люди сміялися, слухаючи про це, адже говорити про добрий сидр у домі Арнуса було так само безглуздо, як шукати святу воду в геєні вогненній.

Коти!А ось і карта тижняКВІНТЕСЕНЦІЯСвідок спостерігає, не вчиняючи жодних дій. Розвиваючи внутрішню тишу, ми можемо приймати більш обґрунтовані рішення. Коли ми здатні спокійно бути присутніми під час чиїхось труднощів, ми справді можемо їх почути і дати кращу пораду. Іноді ми можемо бути настільки нерухомими, що стаємо дзеркалом для іншої людини. І тоді завдяки нашій присутності вона знаходить власні відповіді.ПРИКЛИКАННЯСвідок, який був поруч із вами весь цей час, тепер готовий стати вашим союзником. Ви думали, що ви — діяч, але сьогодні усвідомлюєте: речі відбуваються, коли ви відступаєте вбік. Змініть реальність, здобувши тишу та дозволивши своєму істинному наміру проявитися.ЗЦІЛЕННЯУсвідомте свої упередження та почуття щодо ситуації, в якій перебуваєте, але стримуйте порив щось змінити. Не повертайтеся до своїх шаблонів контролю. Натомість зробіть кілька глибоких вдихів і відчуйте радість від того, що вам не потрібно нічого “виконувати”. Утримуйте простір, аби світ міг обертатися сам собою.

Коти!Шоста частина казки вже тут❤️Із великими труднощами вони затягли діжку до підвалу. Арнус, хоч йому й було важко тягнути її разом із Йонан, не хотів, щоб хтось сторонній прийшов їм допомагати.— Ніхто, — казав він, — ніколи не захоче скуштувати мій сидр, якщо дізнається, який у нього жахливий запах.Арнус переніс до підвалу своє ліжко й щовечора засинав під буркотіння бродячого сидру. У міру того, як сидр настоювався, змінювались і його колір, і запахОднієї ночі Арнус та Йонан вирішили скуштувати напій.Йонан понюхала напій — і її аж пересмикнуло. Арнус засміявся з неї й сказав, що запах дуже навіть хороший.— Піднеси свічку, — наказав він, — я подивлюся, якого кольору сидр!Але щойно Йонан піднесла свічку до склянки, напій зайнявся, і синювате полум’я осяяло підвал. Йонан злякалася й втекла Арнус спробував загасити вогонь, але раптом завмер. Посеред синього полум’я з’явилася людська голова — того самого постояльця: ті ж червоні очі, чорна борода, той самий зловісний усміх у куточках губ.