❓

Чому ж так виходить, що любляча мати не хоче відпускати свою доньку в доросле життя?
Причин може бути кілька.

🟤

У сім'ях, де шлюб матері тріщить по швах, або де вона виховувала дитину сама, виникає явище психологічного інцесту.
Мама несвідомо робить із доньки свого емоційного партнера. Донька вислуховує її скарги, розділяє її самотність і контейнує емоції.
Коли у доньки з'являється реальний чоловік, для мами це відчувається як справжня зрада. Вона втрачає свій головний емоційний ресурс, тому підсвідомо намагається очорнити зятя, щоб повернути доньку у «сім'ю».

🟤

Для мами материнство було єдиним способом легалізувати власну значущість. Вона поклала своє життя на «виховання дитини», поховавши свої хобі, кар'єру та сексуальність. Сепарація доньки оголює страшну правду: мамі доводиться залишитися наодинці зі своїм порожнім життям (або з чоловіком, з яким давно немає нічого спільного, крім дитини). Гіперопіка – це судомна спроба уникнути зустрічі з цією порожнечею.

🟤

Якщо мати має неопрацьований травматичний або дефіцитарний сексуальний досвід (аб'юз, зради, шлюб без задоволення), вона автоматично проектує його на стосунки доньки.
Мама щиро переконана, що «усі чоловіки хочуть лише одного», «він тобою покористується і кине» або «секс – це обов'язок, який треба терпіти».
Вона намагається врятувати доньку від уявного болю, але насправді просто транслює їй свій застарілий страх перед чоловіками.

#стосунки