У «Смолоскипі» вийшов перший том майбутнього повного зібрання Стуса, з ранніми віршами. Прекрасне видання і для тих, хто любить поезію взагалі, і для прихильників Василя Семеновича зокрема. Поети серйозні і значимі, на моє глибоке переконання, діляться на два табори, До першого належать ті з них, у чиїх ранніх спробах уже генерально накреслено все, що далі буде поглиблюватись, розроблятись, повторюватись і самодискредитуватись. Такий собі шлях Целана, умовно кажучи. А ранні твори інших краще не читати взагалі. Ось, як наприклад, першу збірку Семенка. З ранніми віршами Стуса все набагато цікавіше – навіть якісь суто школярські тексти, спроби, теми все одно проявляють пошук і думку, демонструють роботу завтрашнього майстра. Це неймовірно цікаво відслідковувати і аналізувати. Не секрет, що Стус-поет у нас часто губиться за Стусом-дисидентом. У читача може скластися враження, що поет таким і прийшов у літературу – зі зваженими рядками, афористичним мовленням, яскравою і виразною візуальністю письма, з інтересом до Брехта, Рільке, того ж таки Целана. А ось звідки це все взялося? І як це все відточувалось? І читання кого саме з класиків відбилось на ранніх поезіях? Ось тепер усе це можна знайти і прослідкувати в першому томі повного зібрання. Тому обов’язково придбайте і прочитайте. Так само як і наступні томи. Стус має бути в кожній порядній бібліотеці.