❤️35

Мав цього року за честь отримати запрошення від "Суспільного" взяти участь у проекті «Ровесники Незалежності». Дуже вдячний за таку можливість, але відмовився. Бо відчував себе ніяково.

Серед орієнтовних питань було порівняння людського віку з віком держави. 35 - багато чи мало для людини і для держави?

35 для людини - це, як мінімум, достатньо.

Станом на свої 35, можу назвати себе цілком сформованою особистістю з морально-етичної точки зору.

Мені пощастило свої 35 прожити в оточенні топових людей. Рідні, близькі, друзі. Від кожного я пробував узяти трохи, щоб зібрати власний пазл. Вийшло неідеально, але вже, як є.

Для держави 35 - це вкрай мало.

Мало для державних інституцій. Проблеми з кадрами, глобальними рішеннями і стратегічним підходом - це наявне всюди, починаючи з Черкас, і закінчуючи столицею. Наша держава кострубата в багатьох питаннях. У тому числі - це від юності, бо ще не визріла.

А ще 35 - це також дуже і мало для формування державницької свідомості у людей.

На 35 році відродження державності наш народ зберігає колосальну тягу до саморуйнування.

Процесу, який відбувається в нас прямо зараз. На фоні підступності ворога і скотства від партнерів/союзників, ми самі завзято їмо себе. Такий великий відсоток з нас готовий обміняти державність на зелені бомажки або лайки у фейсбуці. І це дуже прикро. І це одна з причин, чому справи у держави йдуть не завжди гладко. Бо держава ж починається з людей, як відомо.

Шкода, що зберігши державу у рік її 31-річчя, ми все ще близькі, щоб проїбати її у 35.

І незмінно головне. Пам’ятаємо про ціну і дякуємо тим, завдяки кому ми в Україні. І можемо жити, дихати та ось так філософствувати