Природа настільки очистилась, шо я нарешті повертаюся до вас і несу #дайджест релізів. Розпочну з вітчизняних, бо назбиралося дай Боже 🤠VØVK — IskraНе так давно ми згадували про потужний камбек гурту — колабу з солістом Cult of Luna. Не витримуючи довгої паузи, банда випустила новий прогресивно-хардкорний сингл. Особисто мені подобається навіть більше за попередню роботу — звучить прямолінійніше, щільніше, але водночас не без цікавих композиційних ходів. Вокально та інструментально все виконано на чудовому рівні, як і простенький, але якісний кліп. Цікаво, шо приспів валявся у напрацюваннях майже 10 років. Короче, влаштували пожежу.ЛЕЯ — де я?"Я з дитинства чую, шо мені потрібно менше відчувати...". Як іронічно, шо майже ідентичну цитату з пісні я сам почув і озвучив у недавніх бесідах з бесті. Кажуть, шо артистка у промо ледве не закінчила кар'єру, натомість реінкарнулась і захопилась тріп-хопом. Хороший вибір, який класно метчиться з душевним спустошенням і влучно передає атмосферу. Відразу пригадалися Massive Attack.THE ARTISTIC RATS — вдома холодноТернопілський ratcore, виходить. Інакше я не знаю, як описати цей роцк. Найжирніший козир цієї роботи — вайб. Шось є в цьому автентичне, летюче та непередбачуване. Ніби гітарки і вокал це лише пензлики і фарби, а сама картина є чимось вищим і неосяжним. GLASSFEATHERS — RivalsА ця полтавська банда продовжує гризти граніт вітчизняного кібер-кору. Почути діджей-скретчі та віддалені мотиви "Points of Authority" було напрочуд приємною великодкою. А може це лише мої асоціації. Чіпкі рифаки, влучні мотиви, танцювально-розвалювальний брейкдаун — запорука додавання пісні у плейлист. Вітаю з черговим релізом і чекаю на повноформатник, чи шо.PROVULOK & МОНТЕСК'Є — багатель зі сну в кіотоТа шо це у всіх мода давати неймінги з малої літери? Менше з тим, після мого дебюту прослуховування наживо, я вирішив не скіпати нову роботу. Отримав приємний інді/дрім-поп. Як раз на послухати ввечері у спокої.УЛЯНА ДЕЛЬ РЕЙ — Мамина СвітлицяВідставити хі-хі. Це вам не комедійна панкова пародія, а лірична балада, данина вічній класиці. Чесно — не очікував, але, певно, на це і були ставки, бо від усіх очевидців отримав дуже теплий фідбек.ЕЙФОКІНЕЗІС — надноваДебют від інтернет-аноніма. Місце знайшлося і пост-панку, і психоделічно-дрімпоповому ембієнту, і хіп-хопу, і навіть лоу-фаю. Ще б попрацювати над вокалом — і доробок стане ще кращим. Друга частина альбому здалась мені більш цікавішою та експериментальнішою. #нашеЯк вам і шо цікавого здибали ви? Реагуємо, коментуємо, ділимось ✉️