Ігумен Саватій (Собко) | Зі Святою Неділею і початком весни, дорогі друзі.Весна приходить тихо,...

Зі Святою Неділею і початком весни, дорогі друзі.Весна приходить тихо, але впевнено. Вона не сперечається з холодом, а просто приносить тепло. Так само і віра не завжди говорить гучно, але змінює серце зсередини.Посмішка не завжди означає, що немає труднощів. Вона означає, що ти вирішив не дозволити їм керувати твоїм настроєм. Коли людина посміхається серцем, світ навколо ніби змінює відтінки. Те саме сонце світить яскравіше, ті самі люди здаються ближчими. Бо змінюється не світ, змінюється глибина нашого погляду на нього.Життя нагадує фотографію. Воно зберігає миті. І в пам’яті залишаються не лише події, а й емоції, з якими ми їх проживали. Якщо в серці більше світла, то навіть непрості дні виглядають інакше. Посмішка це маленький акт віри. Віра в те, що попереду ще буде добро. Віра в те, що цей момент вартий вдячності. Віра в те, що навіть через випробування можна пройти з гідністю і не втратити себе.І саме так починається справжнє Торжество. Не лише у зовнішній урочистості, не лише в святкових службах, іконах чи хресних ходах, хоча це необхідне і прекрасне. Справжнє Торжество відбувається у глибинах серця. Воно народжується там, де людина, попри втому і боротьбу, обирає світло замість темряви, правду замість страху, любов замість озлоблення.Справжнє Торжество у вірності Христу, у твердості віри, у чистоті любові. Це перемога світла над темрявою, правди над брехнею, життя над смертю. Це коли, попри все, ми залишаємося з Богом, коли не зраджуємо істину, коли в найважчі хвилини тихо і щиро говоримо: Господи, вірю, допоможи моєму невірству.Сьогодні ми святкуємо не лише подію минулого, а живу, непохитну перемогу Православної віри, яка пройшла через віки випробувань і дійшла до нас. І тепер наш обов’язок нести її далі, передавати дітям, свідчити про неї не тільки словами, а всім своїм життям. Бо віра стає справжньою тоді, коли вона втілюється в любові, у терпінні, у милосерді, у щоденній вірності Богові.Посміхайтеся не для того, щоб приховати біль, а щоб нагадати собі про надію. Бо справжнє Торжество це коли серце наповнюється світлом благодаті, коли ми перемагаємо гріх, коли любов стає нашою зброєю, прощення нашою силою, а молитва нашим диханням.З нами Бог. І ми з Богом. Христос посеред нас, і є, і буде.Зі святом, дорогенькі. Нехай це Торжество не минає, нехай воно живе в нас і перетворює нас, щоб ми самі стали живими іконами Божої любові у цьому світі.