Ігумен Саватій (Собко) | 23 червня — Обрання дванадцятьох апостолівБачачи натовпи людей, Ісус з...

23 червня — Обрання дванадцятьох апостолівБачачи натовпи людей, Ісус змилосердився над ними, бо були виснажені та розпорошені, наче вівці, що не мають пастиря. Тоді Він сказав Своїм учням: «Жниво велике, а робітників мало. Отже, благайте Господаря жнив, щоб послав робітників на жниво Своє».І, покликавши дванадцятьох Своїх учнів, Він дав їм владу над нечистими духами, щоб виганяли їх, і дар — зціляти всяку недугу й неміч. Імена ж дванадцятьох апостолів такі: перший — Симон, званий Петром, і Андрій, брат його; Яків Зеведеїв та Іван, брат його; Филип і Варфоломій; Тома і Матей, митар; Яків Алфеїв і Левій, прозваний Тадей; Симон Кананіт і Юда Іскаріотський, що зрадив Його.Оцих дванадцятьох Ісус послав і заповів їм: «На шлях поган не йдіть і до самарянського міста не входьте, а йдіть передусім до загиблих овец дому Ізраїлевого. Ідучи, проповідуйте: наблизилось Царство Небесне. Хворих зціляйте, прокажених очищайте, мертвих воскрешайте, бісів виганяйте. Даром прийняли — даром давайте».(Мт. 9:36 – 10:8)Сьогодні Євангеліє від Матфея розповідає про важливу подію — обрання дванадцятьох апостолів і перші настанови, які дає їм Христос. За словами блаженного Єроніма, слово «апостол» є грецьким перекладом єврейського слова «посланець», що означає людину, яка діє не від себе, а з доручення того, хто її послав. Отже, апостол — це не просто учень, а представник самого Бога, Його голос у світі.Дванадцять апостолів — це не випадкове число. Як у старозавітному Ізраїлі було дванадцять патріархів — синів Якова, так і у Новому Завіті Ісус ставить на чолі нового Божого народу — Церкви — дванадцятьох учнів. Ця паралель показує, що Церква є духовним продовженням і сповненням обітниць Ізраїлю, новим вибраним народом, об’єднаним не за кров’ю, а за вірою в Христа.Навіть після зради Юди Іскаріотського апостоли зберігають це число: за Божим натхненням вони обирають нового — Маттія (Діян. 1:15–26), щоб відновити повноту апостольського складу. Це свідчить про глибоке розуміння символічної ваги числа дванадцять і про відповідальність за цілісність Тіла Христового.У настанові апостолам Христос наголошує: їхня перша місія — дім Ізраїлів, тобто народ, який уже має Закон, але втратив живу віру. Проте це обмеження — не остаточне. Згодом апостоли підуть до всіх народів, як Сам Христос згодом заповість: «Ідіть і навчіть всі народи…» (Мт. 28:19). Але початок має бути покладений у серці Божого народу, де вже була приготовлена основа через пророцтва і Писання.Проповідь апостолів супроводжується чудесами: вони зціляють, очищують, виганяють демонів, а пізніше — навіть воскрешають мертвих. Однак у часі земного служіння Ісуса в Євангеліях ми не читаємо про воскрешення мертвих апостолами — лише Сам Господь творить ці дива. Лише після Його Воскресіння апостоли, наповнені Святим Духом, отримують силу робити навіть неможливе, як це описано у Діяннях святих апостолів.Ісус закликає: «Даром отримали — даром давайте». Це нагадування кожному християнину: усе, що ми маємо, — благодать, віра, любов, прощення — не наше надбання, а дар Божий. І цей дар ми покликані щедро роздавати — словом, справою, молитвою, співчуттям.Сьогодні Церква молиться, щоб Господар жнив і сьогодні посилав працівників — вірних, смиренних і жертовних — до людей, що втомлені, розпорошені, поранені. Нехай серце кожного з нас буде готове стати апостолом на своєму місці.