Ігумен Саватій (Собко) | 2 березня — Про пістБо коли ви будете прощати людям їхні провини, то п...

2 березня — Про пістБо коли ви будете прощати людям їхні провини, то простить і вам Отець ваш Небесний. А коли не будете прощати людям їхніх провин, то й Отець ваш не простить вам ваших провин. Також, коли постите, не будьте сумні, як лицеміри, бо вони спотворюють свої обличчя, щоб показатися людям тими, хто постить. Воістину кажу вам: вони вже отримали нагороду свою. А ти, коли постиш, намасти голову свою і вмий лице своє, щоб не показатися людям тим, хто постить, а тільки Отцю твоєму, що в тайні. І Отець твій, Який бачить таємне, віддасть тобі явно. Не збирайте собі скарбів на землі, де міль та іржа нищать і де злодії підкопують і крадуть. Але збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа не нищать, і де злодії не підкопують і не крадуть. Бо де скарб ваш, там буде і серце ваше.”(Мт. 6:14-21)———Сьогодні, в останню неділю перед початком Великого посту, Церква нагадує нам про головне – про справжній сенс посту. Господь відкриває нам, що піст – це не просто утримання від їжі, а шлях до очищення серця, до звільнення від усього, що заважає нашій душі зростати в любові до Бога та ближнього.У Старому Завіті піст означав повне утримання від їжі та пиття від світанку до заходу сонця. Такий звичай згадується в книзі Суддів (Суд. 20:26). Посту дотримувалися як один день, так і протягом кількох днів або навіть тижнів (1 Цар. 31:13; 2 Цар. 12:16–20). Даниїл, наприклад, утримувався від «смачної їжі», м’яса та вина три тижні (Дан. 10:3). Назореї давали обітницю не вживати вина і всього, що походить від винограду (Числ. 6:1–12).Згодом християнський піст набув іншого характеру: головною його метою стало не лише утримання від певної їжі, а перш за все духовне очищення, боротьба з пристрастями. Найсуворіші монастирські устави передбачають утримання від їжі у певні дні Великого посту, проте навіть у них не йдеться про відмову від води.Піст – це не лише відмова від м’яса, молока чи риби. Це не просто зміна раціону, а насамперед зміна серця. Адже що користі від того, що людина не їсть скоромного, але продовжує осуджувати, злитися, заздрити або гніватися?Святі отці наголошують: тілесне утримання – лише допоміжний засіб. Головна мета посту – навчитися любити Бога і ближнього більше, ніж себе. Піст має допомогти нам звільнитися від того, що нас поневолює: пристрастей, залежностей, гордості, себелюбства.Тому Господь нагадує нам: не потрібно робити з посту виставу, як це робили фарисеї, які показували всім свою “набожність”. Навпаки, піст має бути глибоким і таємним подвигом серця.У другій частині сьогоднішнього Євангелія Христос говорить нам про те, що справжній скарб – це не багатства світу, а багатство духовне. Якщо людина прив’язується до земного, її серце стає рабом речей, грошей, кар’єри. Але справжня свобода – у небесному скарбі, який не піддається тліну, який завжди з нами – це любов, милосердя, чистота серця.Святий Климент Александрійський говорить:“Де скарб людини, там і серце її. Велике лихо, коли людина стає рабом земного: грошей, відсотків, торгівлі. Що може бути гірше за це? Адже тоді вона втрачає свою свободу, відмовляється від благородства душі і стає невільником речей. А хто прикований до багатства, той не може чути нічого корисного для своєї душі, як пес у конурі, що охороняє кістку, не дозволяючи нікому наблизитися до неї.”Нехай цей Великий піст стане для нас не просто відмовою від їжі, а справжнім шляхом до свободи. Нехай він допоможе нам очистити своє серце, пробачити, навчитися любити і тим самим – зібрати справжні небесні скарби, які залишаться з нами вічно.