Мабуть, мої почуття після прочитання цієї — це найдивніше, що сталося зі мною за рік.🪶 Текст абсолютно шикарний; переклад — взірцевий і неймовірно вражає тим, яка робота за цим стоїть; сюжет надзвичайно складно сплетений, нетиповий і досконалий.Але, на жаль, з самою історією ми точок перетину так і не знайшли, і мене спантеличують ці мої суперечливі враження. 🚬 З одного боку, я зачарована тим, як створена ця книга, та з іншого — мені було страшенно нудно і нецікаво її читати.Це вийнятково крутий мікс жанрів, але якби треба було приблизно визначити ключовий, я б сказала, що це інтелектуальна міжчасова фантастика, що стартує у не надто далекому минулому і, перестрибуючи через рандомні часові відрізки, сягає дуже далекого майбутнього.👁 Усі розділи написані у різних стилях, жанрах, темпах і формах: пригодницький роман, модерністський текст, шпигунський детектив, абсурдистська сатира, кібернитична антиутопія і постапокаліптичний фольклор.⏳ Історія не цілісна і складається з кількох епізодів, які ніби і не повʼязані безпосередньо ані сюжетами, ані жанрами, але мають спільний мотив насилля та боротьби за свободу і ніби накладаються одна на одну, перетинаючись буквально і приховано.Структура дуже цікава і нестандартна. Книга мов пазл, який збираєш з кутиків, але повну картинку не розгледиш, доки не дійдеш до центру — хоча поступово щось більш-менш зрозуміле вимальовується.У книзі 6 епізодів, і перші 5 обриваються на пів слові, перетікаючи один в інший. Центральна оповідь, яка в якомусь сенсі є ключем до всього і, можливо, єдиною справжньою історією, відразу подається у повному вигляді, а тоді у зворотному порядку починає збиратись решта замальовок.Я однозначно вражена, але історія не зачепила мене ані емоційно, ані атмосферно — хіба інтелектуально. А цього, на жаль, мені замало, щоб отримати від книги справжнє задоволення🫠Втім, книга таки однозначно варта уваги, і певна, багато кому вона може сподобатись по-справжньому.📖 «Атлас хмар»✍️ Девід МітчеллВидавництво Жорж