Запекла книгожерка | Тільє подобається мені до тих пір, поки я не надто уважно придивляюсь ...

Telegram community logo - Запекла книгожерка
2023-03-08

Запекла книгожерка

Number of subscribers:
10222
Photos:
4880 
Videos:
99 
Links:
2290 
Category:
Books
Description:
Канал про темне мистецтво і літературу. Авторка «Вбивчих письменників» Адмінка @ssashapavlova 🇺🇦Київ, Україна Важливі посилання, магазин, реклама, вішліст https://linktr.ee/sashas_reads 🚫 Рекламу не закуповую, менеджерів не шукаю

Channel Запекла книгожерка - @sashas_reads - №4878

Тільє подобається мені до тих пір, поки я не надто уважно придивляюсь до загадок і пазлів, прихованих у тексті. Хоча це, фактично, його головний коник, та це не той рівень, на якому мені до душі досліджувати книжки.Але ця трилогія, з якої я поки прочитала тільки перші дві частини, доволі хороша і без ретельної уваги до секретів, прихованих між строк, і спроб розгледіти всі анаграми і шифри.Історія багаторівнева і комплексна, дуже чорна і приголомшливо жорстока, але є в ній і певна моторошна краса й образність.Перша частина — «Незавершений рукопис» — розширений прийом «книга в книзі». Це буквально незавершений рукопис персонажа, що зʼявиться у другому томі, дописаний його сином, який також там фігуруватиме, і вона певним чином відзеркалює те, що чекає на читачів у «Це було двічі».А ключовою ідеєю другого тому я б назвала загравання із вічною тезою про те, що творці темного й моторошного мистецтва — не дуже здорові психічно люди, мʼяко кажучи. І загравання це на такій тонкій межі, яка може навіяти думку, що автор має на увазі і самого себе та змушує читачів відчувати провину та почуватись не дуже хорошими людьми через те, що цей текст їх захоплює.У другому томі дуже багато мистецтва у різних формах, але частіше йдеться про мистецтво трансгресивне — тобто, провокативне, таке, що свідомо виходить за межі норм, табу й моральних заборон.Тільє і сам порушує дуже багато табу і зазирає у найглибші нетрі темряви.З цікавих тез — взаємозв’язок мистецтва і вбивства і те, що одне працює на службі у іншого.Часом автор вдається до деяких досить банальних і заїжджених прийомів, вибудовуючи сюжет, але робить це так, що це майже перестає бути дурним тоном.В якісь моменти текст заворожує.Це дуже якісні і достойні трилери, які навіть можна згодом перечитати, щоб роздивитись більше нюансів. І дуже цікавий вибір для обговорення, тож можна брати на книжкові клуби.Історія навіть у цих двох томах відчувається цілком завершеною, але я певна, що далі автор таки змусить поглянути на неї під новим кутом, тому на продовження чекаю.📖 «Незавершений рукопис»📖 «Це було двічі»✍️ Франк ТільєВидавництво Фабула
2029
25-09-04 16:09