Серед побратимів по правому табору часто читаю доволі дивні фантазії і порівняння сучасної України епохи пізнього Зеленського — з європейською країною, що припинила своє існування в наслідок окупації більшовиками в 1945-му році. Заклики «воювати стільки, скільки буде потрібно», «наші стіни зруйновані, наші серця - ні» і тому подібні не мають нічого спільного з владою мародерів та бариг. Племінник Гітлера — Хайнц Гітлер, наприклад, воював на передовій і потрапив в полон під Москвою. Син Рібентропа служив офіцером в Ваффен-СС — а де служать сини екс-міністра МЗС Кулеби? Син генерала Манштейна загинув на східному фронті в 1942-му році, син Ромеля служив в Люфтваффе, обоє синів генерала Гудеріана служили в танкових частинах Вермахту. У генерала Паулюса загинув син в боях а Анціо, а адмірал Деніц втратив обох синів, що служили на підводному флоті. Син Гебельса приймав участь в боях і на східному, і на західному фронті, та потрапив в полон в 1944-му році, будучи пораненим — чи багатьох синів українських квазі-пропагандистів ви знаєте, що були поранені на фронті та потрапили в полон до противника? Ставити знак рівняння між НИМИ і «нашими 🇮🇱🏳️‍🌈» воєводами — це знущання над історією. Не обманюйте себе. Міндічі — такі ж недобитки діток радянської номенклатури, як і большевицька орда, що суне на нас зі сходу.