Проблема «старлінкольотів» виявилася значно складнішою, ніж може здаватися на перший погляд. Йдеться не стільки про окреме технічне рішення, запозичене росіянами з українського досвіду, скільки про системний підхід, який дозволив їм закрити власні тактичні потреби. Міністерство оборони справді ухвалило низку швидких і загалом виправданих рішень — хоча багато з них логічніше було б запроваджувати ще після перших зафіксованих випадків використання Starlink російською стороною. І зараз вперше за довгий час, як і написав пан Кавецький, може з'явитися перевага у засобах.Однак навіть це не знімає необхідності готуватися до наступних викликів. «Старлінкольоти» — лише проміжний етап. Їх рано чи пізно (скоріше рано, бо вже є радіокеровані шахеди на MESH системах) замінять дрони з іншими системами керування, які вже не можна буде просто «вимкнути». Саме тому наступний крок має бути превентивним — до того, як нові рішення противника почнуть коштувати українцям життів. І схожі у МО це розуміють, ну чи принаймні Флеш розуміє, подивимося як він донесе це.У новому матеріалі, ретроспективно розглянув старлінкольоти, як українські, так і російські. І спробував пояснити, чому протидія їм набагато складніша, аніж просто дронам. Окрема подяка «Потужному Інформатору» за потужну співпрацю.Приємного читання!