Source
𝑺𝒂𝒎𝒂𝒓𝒔𝒌𝒂 🇺🇦 | Коментарі рідних, які чекають найдорожчих з війни, з полону…- У мамині...
2 470 Views/Reach
2026-10-25 23:55
Message №12224
📣 Коментарі рідних, які чекають найдорожчих з війни, з полону…
- У маминій морозилці три роки лежав пакет варенків з вишнями, підписаний маркером «Не чіпати». Тату якось хотів його зварити. Вона так на нього подивилась, що він більше не підходив. Сусідка питала, на що тримаєш? Вони ж зіпсуються. Мама відповіла лише одне – «Це його, він їх найбільше любить. Зварю, коли повернеться». Три роки, дві ротації, коли він не встиг доїхати. Одна, коли приїхав на дві доби і заснув з дороги. Цього серпня він повернувся назавжди. Першого вечора мама мовчки поставила каструлю на плиту. Він їв і плакав. Казав, що це найсмачніше, що він їв у житті, хоча вареники, чесно кажучи, давно втратили смак.
- Брат зник безвісті в 22-му році. В перші дні війни він купив літрову Stella Artois. Сказав, це на перемогу. Пляшка досі стоїть в холодильнику. Термін вийшов ще в 23-му році, і ніхто не сміє її відкрити.
- У мене шоколад лежить в холодильнику з 22-го року, з лютого місяця. Син на той час був в Маріуполі, а зараз знаходиться в полоні, і шоколад чекає на нього. Напевно, хтось подумає, що у мами дах поїхав, але саме ця віра в те, що дана самі собі обітниця тримає її дитину на світі, не дає їй зійти з розуму у важкі години чекання.
- Плачу... В мене стоїть бутилка Артемівського шампанського розлитого у Бахмуті 23.02.2022, це останній розлив на заводі.... На Перемогу.
-,У мене лежить парфум для Сина, його улюблений, пʼятий рік, віддати його вже нікому у цьому світі, але колись, я покладу його в його останню вічну домівку, коли колись я його знайду, хоч крихточку і привезу додому.
- У мене трішки інша історія. В останній мирний день купила для онука, його улюблені цукерки - "Слівки-лєнівки". Він проживав з матір'ю, я забирала на вихідні. Сумка, в якій були цукерки - єдине, що забрала з собою. Онука, після окупації, колишня невістка вивезла до рашки, зі мною спілкуватися не дозволила. А цукерки так і є зі мною вже майже п'ять років. Це як надія.
- У мене в льосі лежать кілька пляшок з водою, набрала 24 лютого 2022 року, вода чиста, прозора, не псується. Зварю каву на перемогу.
- Чотири паски і коровай з синового весілля в морозилці, чекаємо чоловіка безвісти зниклого 46 місяців, віримо в повернення.
- Коньяк для перемоги з самих Олешок!
-,Мій чоловік 3,6 роки безвісти зниклий. За звичкою, купую для нього подарунки на свята, так і чекають, коли він їх розпакує…
💔
- У маминій морозилці три роки лежав пакет варенків з вишнями, підписаний маркером «Не чіпати». Тату якось хотів його зварити. Вона так на нього подивилась, що він більше не підходив. Сусідка питала, на що тримаєш? Вони ж зіпсуються. Мама відповіла лише одне – «Це його, він їх найбільше любить. Зварю, коли повернеться». Три роки, дві ротації, коли він не встиг доїхати. Одна, коли приїхав на дві доби і заснув з дороги. Цього серпня він повернувся назавжди. Першого вечора мама мовчки поставила каструлю на плиту. Він їв і плакав. Казав, що це найсмачніше, що він їв у житті, хоча вареники, чесно кажучи, давно втратили смак.
- Брат зник безвісті в 22-му році. В перші дні війни він купив літрову Stella Artois. Сказав, це на перемогу. Пляшка досі стоїть в холодильнику. Термін вийшов ще в 23-му році, і ніхто не сміє її відкрити.
- У мене шоколад лежить в холодильнику з 22-го року, з лютого місяця. Син на той час був в Маріуполі, а зараз знаходиться в полоні, і шоколад чекає на нього. Напевно, хтось подумає, що у мами дах поїхав, але саме ця віра в те, що дана самі собі обітниця тримає її дитину на світі, не дає їй зійти з розуму у важкі години чекання.
- Плачу... В мене стоїть бутилка Артемівського шампанського розлитого у Бахмуті 23.02.2022, це останній розлив на заводі.... На Перемогу.
-,У мене лежить парфум для Сина, його улюблений, пʼятий рік, віддати його вже нікому у цьому світі, але колись, я покладу його в його останню вічну домівку, коли колись я його знайду, хоч крихточку і привезу додому.
- У мене трішки інша історія. В останній мирний день купила для онука, його улюблені цукерки - "Слівки-лєнівки". Він проживав з матір'ю, я забирала на вихідні. Сумка, в якій були цукерки - єдине, що забрала з собою. Онука, після окупації, колишня невістка вивезла до рашки, зі мною спілкуватися не дозволила. А цукерки так і є зі мною вже майже п'ять років. Це як надія.
- У мене в льосі лежать кілька пляшок з водою, набрала 24 лютого 2022 року, вода чиста, прозора, не псується. Зварю каву на перемогу.
- Чотири паски і коровай з синового весілля в морозилці, чекаємо чоловіка безвісти зниклого 46 місяців, віримо в повернення.
- Коньяк для перемоги з самих Олешок!
-,Мій чоловік 3,6 роки безвісти зниклий. За звичкою, купую для нього подарунки на свята, так і чекають, коли він їх розпакує…
💔