📣 А кажуть, що снаряд двічі в одну вирву не потрапляє…
За що одній матері випадає на долю стільки чорного горя? Півтора року тому вона поховала 32-річного сина, який загинув на фронті. А сьогодні її молодший син між життям і смертю після чергової атаки московитів...

✍️ Далі - Сергій Риженко:

Мамині сльози не висихають…
Максиму 15 років.
Був біля "Нової Пошти" в Синельниковому.
Реактивний "шахед" влучив майже в натовп людей.
Усі, хто був поруч, загинули або дістали поранення.

У вкрай важкому стані доставлений до Мечникова з критичною крововтратою, розірваними магістральними судинами.
Опіки 2-3-го ступеня, поранення голови, поламані на кілька фрагментів ключиця, плечові суглоби, пошкоджені легені.

Мама всю ніч біля нього.
Півтора року тому поховала 32-річного сина, що загинув на війні.
Дома зосталась донька 12 років.

Бригада судинних хірургів під керівництвом Олега Сергєєва пів ночі оперувала, закриваючи дефект підключичної артерії.
Максиму перелито більше 3 л крові.

На ранок руку вдалось врятувати.
Максим прийшов у свідомість, впізнав маму.
В обох по щоках покотилися сльози.

Велике лікування, яке може повернути життя п’ятнадцятирічному Максиму, почалось вдало.

На зараз Максим знятий з норадреналіну.
Хоче щось сказати, але трубки апарату ШВЛ не дають хлопцю розмовляти.

Анестезіологи, судинні хірурги, травматологи та комбустіологи вірять у найкраще, заспокоюючи маму.

P. S.: Дякуємо лікарям Синельниковської ЦМЛ екстреної медичної допомоги за те, що подарували Максиму шанс на життя.