𝑺𝒂𝒎𝒂𝒓𝒔𝒌𝒂 🇺🇦 | Памʼятаєте, я згадувала про дівчину, яка писала коханому записки? Від ...

📣 Памʼятаєте, я згадувала про дівчину, яка писала коханому записки? Від руки? І його потім ідентифікували за її зізнанням у коханні? У той фатальний бойовий вихід чоловік взяв лише записку від дружини : «я тебе дуже кохаю»…Ось вони - Андрій і Аня Луківські.Якщо я переживу цю ніч - я ще доволі міцна здоров’ям, бо у мене кількагодинний біль у серці і, здається, від сліз облізла шкіра на повіках.Аня не називає себе вдовою. Вона називає себе дружиною Янгола. Я їй пишу, що її Янгол найвродливіший з усіх, яких я бачила. Аня посміхається і каже, що закохалася у нього з напівпогляду. Вони були дуже юними, але дуже відповідальними за свої почуття - завжди поступалися, мирилися, внутрішньо доростали одне до другого. Андрій сказав, що вони не будуть довго зустрічатися- він впевнений, що вона та сама, і що вони проживуть довге і щасливе життя.Він був уже в армії на початку війни, тому перші його бої - оборона Києва. В перші місяці він міг на 20 хвилин вирватись до неї. Потім вона їздила до нього на Запорозький напрямок, стала рідною у його бригаді. У Андрія було важке поранення, тоді він одужав… А потім - несподіване переведення на Донеччину.Господи, як же описати те, що я почула? Як же це склеїти в слова?Андрій напевно знав, що не повернеться з того завдання. Не передбачав, не сумнівався - знав. Напередодні він спокійно озвучив Ані алгоритм іі дій після його загибелі. Або ж після зникнення безвісти. А ще озвучив два прохання. Аби вона прожила життя повноцінно і щасливо - за них обох. І попросив будь-що переправити його тіло додому.Аня пообіцяла. За однієї умови - що він колись відшукає її на тому світі…Неважливо як, але Аня бачила запис, як щось влучило у Андрія, як він перестав дихати. Там, у тому місці, залишилося пʼять загиблих героїв. На територію зайшли орки.І з того часу, впродовж довгих 10 місяців, Аня виконувала обіцянку, яку дала чоловіку. Вона шукала його на орківських сайтах . Знайшла відео, де із загиблих уже зняли амуніцію. Всі тіла були повернуті, а її Андрій дивився просто у камеру. Після загибелі пройшло три тижні.Потім тіла повернули у столицю, і Аня більше півроку їздила по моргах, роздивлялася десятки тіл, шукала найрідніше. Знайшла по опису на нашому сайті. Подзвонила, наполягла на детальному огляді. Потім у неї запитали, чи могла бути при ньому записка. Могла бути. Була: «я тебе дуже кохаю.»Аня розмовляє досконалою українською мовою. Вона пише бездоганно грамотно українською мовою. Вона виглядає, як юна квітка. Квітка у руках свого Янгола.Аня каже буквально таке:- Це геноцид. Найкращі уже загинули. І кращі уже загинули. Про них треба не те, що писати, про них треба кричати на увесь світ! Мій Андрій був таким патріотом! Таким! Він казав: я там, кохана, щоб вони не прийшли до тебе.. Їхнє кохання не скінчилося, воно перервалося тимчасово - про обіцянку, дану Андрієм, памʼятаєте?Розповідайте цю історію, поширюйте, переказуйте. Я її навіть не писала. Я дослівно проплакала те, що почула…10.09.2024