Думаю, ні для кого не секрет, який великий вплив має життєпис та творчість Стуса на українську культуру та свідомість. Знаєте, я колись думав, що являюся доволі депресивною людиною, допоки не почав читати "Палімпсести".На початках, йде важко - мова у Стуса особлива, дуже багата та з авторськими словами, при тому, структура віршів часто наближається до верлібру. В цьому плані, Василь Семенович грається словами та формою, як справжній митець - не заганяючи себе в рамки якогось жанру, а використовуючи різні прийоми та техніки для свого бачення.Але, з кожним новим віршем, все кращим стає зрозумілим контекст, в котрому народжувалася творчість Стуса - це і служба в рядянській армії, і постійне спостереження та переслідування від партійних "колег по цеху", і, нарешті, довгі роки поневірянь та каторги у засланні. Саме пройшовши з Василем Семеновичем всю тернисту дорогу його шляху, бачиш, як одна маленька, але дуже свідома та незламна людина витримує океан негараздів та випробувань. І, попри усю темряву навколо, продовжує нести свій вогник надії та любові.Для всіх, кому зараз важко (тобто, для всіх) - читайте Стуса, підтримуйте армію та не падайте духом."Стрічай, товаришу Хароне,і з лихом, і з добром"#відгук_в_пікселі