МОЗу не вистачило МОЗоку - 2

Продовжимо вивчати Стандарт «Критерії госпіталізації пацієнтів для надання стаціонарної медичної допомоги», затв. наказом МОЗ від 30 липня 2026 року № 1044.
Сьогодні розгляднемо основні фінансові ризики.

1.     Ризики для закладів, які працюють з НСЗУ

НСЗУ оплачує медичні послуги, а не саме фізичне перебування пацієнта у приміщенні закладу.
При цьому, згідно умов договору, такі послуги мають надаватись згідно з вимогами стандартів МОЗ.

Якщо під час моніторингу НСЗУ буде встановлено, що:
✅ критерії обов’язкової госпіталізації були відсутні;
✅ відступ від критеріїв не був належно обґрунтований;
✅ відсутнє передбачене Стандартом «погодження»;
✅ не проведено повторну оцінку;
✅ пацієнт міг отримувати допомогу амбулаторно,

може виникнути ризик невизнання відповідного випадку або окремих днів перебування такими, що підлягають оплаті за Програмою медичних гарантій.

Особливо вразливими є шаблонні записи які не містять належного обгрунтування наявності Критеріїв.

З такої документації неможливо буде встановити:
✅ чому пацієнт продовжував потребувати стаціонару;
✅ які саме втручання неможливо було безпечно провести амбулаторно;
✅ які критерії виписки ще не були досягнуті.

2.     Фінансування госпіталізацій за соціальними показаннями

Розділ V Стандарту вводить окреме та нове поняття госпіталізації за соціальними показаннями.

Соціальним показанням названо соціальну обставину, яка створює ризик неефективності амбулаторного лікування або заподіяння шкоди пацієнтові та не може бути усунута протягом 24–48 годин за участю соціальних служб.

При цьому документ не відповідає на основне фінансове питання:
❗️Хто оплачує перебування пацієнта у стаціонарі, якщо медичних критеріїв госпіталізації немає, а є лише соціальна обставина?

Визначення «медична допомога» у статті 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я пов’язує її з профілактикою, діагностикою та лікуванням хвороб, травм, отруєнь, патологічних станів, вагітності та пологів. Соціальна проблема сама по собі не є окремим об’єктом медичної допомоги.

Для закладів, які працюють з НСЗУ, це створює ризик, що госпіталізація, здійснена виключно з соціальних причин, не буде оплачена як медична послуга (тут взагалі не зрозуміло що писати у Реєстрі медичних записів).
 
3.     Ризики для надання платних послуг

Приватні клініки та КНП традиційно використовують моделі, за яких пацієнт добровільно оплачує:
✅ додаткову добу перебування;
✅ післяопераційний догляд;
✅

VIP-палату;
✅ перебування під наглядом за власним бажанням;
✅ продовження перебування після досягнення медичних критеріїв виписки.
✅ ранню госпіталізацію

Новий Стандарт ускладнює використання такої моделі, якщо клініка продовжує оформлювати її саме як стаціонарну медичну допомогу.

У пункті 7 розділу І зазначено, що за відсутності критеріїв обов’язкової госпіталізації пацієнт отримує допомогу в амбулаторних умовах, зокрема у денному стаціонарі.

Тому бажання пацієнта та його готовність оплатити послугу самі по собі не створюють медичних показань для початка або продовження стаціонарного лікування.

Якщо потрібні правові моделі, які будуть мінімізувати усі ці ризики, звертайтесь – будемо працювати разом над вирішенням цих проблем.