Сергій Садовой 🇺🇦 | Вчора в стінах ліцею №116 ми відкрили меморіальні дошки п’ятьом Героям...

Вчора в стінах ліцею №116 ми відкрили меморіальні дошки п’ятьом Героям, випускникам цього закладу. Тут, де колись лунав їхній сміх, де формувалися перші мрії, сьогодні звучать інші слова — слова вдячності, болю та безмежної шани.Іван Денисович Гнатюк, позивний «Шкет». (15.08.2001 - 17.06.2023)Наймолодший серед них, йому було всього 22 роки…Молодий, талановитий, з добрим серцем і великими планами на майбутнє.Іван закінчив ліцей у 2018 році, здобув фах 3D-скульптора й творити справжні дива у мистецтві.З квітня 2022 року став до лав ЗСУ, спочатку як оператор БПЛА, згодом — як стрілець-оператор 47-ї окремої механізованої бригади.Загинув 17 червня 2023 року під час виконання бойового завдання біля с.Мала Токмачка Запорізької області.Нагороджений почесним знаком Головнокомандувача ЗСУ «За взірцевість у військовій службі».Костянтин Іванович Боденчук, позивний «Інтелігент».(25.04.1977 - 08.03.2023)Народжений у великій родині, довгоочікуваний єдиний син серед чотирьох сестер.Костянтин пройшов фронтові дороги ще в 2014–2015 роках, борючись у складі ЗСУ в найважчі періоди війни. Після повернення додому дбав про хворих батьків, залишаючись їхньою надійною опорою.А коли батьків не стало, не вагаючись, знову пішов на передову, бо не уявляв свого життя осторонь, поки країна в небезпеці.Загинув 8 березня 2023 року під Бахмутом, прикриваючи побратимів під артилерійським обстрілом.Його серце перестало битися на передовій, але його ім’я навічно вписане в історію нашої країни.Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.Сергій Васильович Шупік, позивний «Навігатор».(08.11.1975 - 12.07.2022)Сергій провів за кермом понад 20 років, працював водієм міжнародних перевезень. Але коли настав час захищати країну — змінив кермо на зброю.Учасник Революції Гідності, ветеран АТО, батько двох синів.У 2015 році боронив Україну на сході, а з початком повномасштабної війни знову став у стрій, цього разу як боєць 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.Загинув 12 липня 2022 року біля села Кодема Бахмутського району, під час важких боїв.Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та низкою бойових відзнак.Віталій Дмитрович Мельник, позивний «Бутан».(25.08.1970 - 17.11.2023)Усе життя працював на київських заводах, створив родину, виховував сина.З початком російської агресії у 2014 році пішов на фронт, був двічі поранений, але навіть це не зупинило його.Коли ворог знову переступив поріг нашої землі, Віталій без вагань повернувся до війська.Отримав важке поранення в червні 2023 року, але після лікування і реабілітації знову повернувся на передову.Загинув 17 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання біля с.Павлівка Волноваського району.Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.Віталій Васильович Бойко (24.07.1973 - 27.07.2014)Випускник ліцею, активний учасник Революції Гідності, боєць 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар».Ще у 2014 році, коли для багатьох війна здавалася чимось далеким, Віталій вже був там, де вирішувалася доля нашої країни.Загинув 27 липня 2014 року під час виконання бойового завдання в Луганській області.Його ім’я назавжди закарбоване в історії ліцею — меморіальну дошку на його честь встановлено тут ще у 2015 році.Низький уклін родинам.Вічна слава Івану, Костянтину, Сергію, Віталію Мельнику та Віталію Бойку.Слава Україні!Слава ЗСУ!