🇺🇦20 березня відбудеться прощання із захисниками Юрієм Худайбергеновим та Олександром Різниченком. ⏺Початок о 10:00 від палацу культури «Світлопільський».🟡Юрій Худайбергенов народився 10 червня 1981 року в місті Ургенч Республіки Узбекистан у багатодітній родині. Згодом родина переїхала до України. Середню освіту здобув у школі №11. Продовжив навчання в ПТУ №31 за фахом «Тракторист машиніст, водій категорії «С». Трудовий шлях розпочав вантажником на заводі «Автоштамп». Згодом працював на підприємствах: ТОВ МК «Олександрія борошно», ТОВ «Олександрійська ливарна компанія», ТОВ «ФОЗІОСТ» і ТОВ «Нова пошта». Працював як в Україні, так і за її межами. Був майстром на всі руки, займався будівельними роботами.У 2025 році призваний на військову службу до Збройних Сил України. Вільний час проводив у колі родини з люблячою дружиною та доньками. Юрій був добрим, чуйним, працьовитим, товариським, приходив на допомогу до тих, хто її потребував. Був люблячим чоловіком, сином, турботливим татом та опорою для родини.Юрій Худайбергенов загинув 27 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання у Волноваському районі Донецької області. Поховають захисника на Верболозівському кладовищі.🟡Олександр Різниченко народився 10 серпня 1967 року в місті Дніпропетровськ. Із 1977 року проживав в Олександрії. Середню освіту здобув у школі №2. Продовжив навчання в ПТУ №17.Пройшов строкову військову службу в Німеччині. З юних років Олександр активно займався спортом, захоплювався бойовими мистецтвами. Працював на різних роботах як в Україні, так і за кордоном. Олександр був людиною великого серця – любив тварин, часто забирав із притулків, даруючи їм дім і турботу. Його знали як доброго, чесного та надійного чоловіка, який завжди був готовий прийти на допомогу. Він був люблячим сином, турботливим батьком, братом, дідусем, надійною підтримкою для рідних. Олександр Різниченко загинув 13 березня під час виконання бойового завдання у Куп’янському районі Харківської області. Поховають бійця на військовому кладовищі.Вічна пам’ять і слава Героям!
Сьогодні, 25 лютого, у День української жінки – 40 олександрійок отримали відзнаки.Це жінки, які своєю працею, громадянською позицією та відданістю справі розвивають громаду.Відзнаки «Сила української жінки» та подяки міського голови вручив представницям різних сфер заступник міського голови Юрій Шклярук.🔹Військові та волонтери:Аліна Новікова, Валерія Мятіжкіна, Олена Ткаченко, Алла Поповська, Ірина Погоріла, Анна Савченко, Альона Вербівська, Анастасія Єрмакова, Вікторія Бугайова, Катерина Карпенко, Тетяна Присяжнюк, Віра Вовк, Ірина Комолікова, Світлана Пальчук.🔹Медики:Валентина Коваленко, Валентина Яцюк, Євгенія Бонецька, Вікторія Сініцина, Євгенія Шувалова, Віта Неруш, Анжела Зотова, Ірина Кушка, Аліна Васильєва, Наталія Корнєва.🔹Педагоги:Валентина Романова, Світлана Севастяненко, Інна Стаднік, Світлана Ткаченко, Зоя Яготіна, Інна Кошель, Наталія Артеменко.🔹Працівниці культури, соціального захисту та громадські діячки:Наталія Зозулінська, Євгенія Ніколаєва, Олена Мітюріна, Наталія Козинець, Наталія Лакатош, Олена Метка, Тетяна Лимар, Юлія Левандовська, Яніна Сичова.Цьогорічні відзнаки – це подяка за щоденну працю, професіоналізм і внесок у стійкість громади. Кожна з нагороджених жінок робить важливу справу – для міста, для людей, для майбутнього!Дякуємо вам!🇺🇦
Жителів Олександрії запрошують на фінальну зустріч проєкту «Олександрія: Урбан Візія».Завершується робота над масштабним проєктом, у межах якого офіс просторового розвитку Urban Reform понад пів року працював в Олександрії. Разом із жителями громади, бізнесом і міською радою команда напрацьовувала Візію розвитку Олександрійської громади та Просторову концепцію.⏰21 лютого з 14:30 до 16:30 відбудеться виставка, на якій презентують результати цієї спільної роботи.До участі запрошують активістів, представників громадських організацій, бізнесу, органів місцевого самоврядування, старост і всіх жителів громади, зацікавлених у її розвитку.Подія підсумує спільну роботу та стане основою для подальшої реалізації стратегічних рішень у громаді.📍 Локацію проведення буде надіслано зареєстрованим учасникам на електронну пошту.✍️ Реєстрація – за посиланням: https://forms.gle/cb81uZQoN5MVNbG38🔗 Матеріали проєкту доступні на сайті: https://oleksandriia.in/Проєкт реалізує офіс міського розвитку Urban Reform у партнерстві з Олександрійською міською радою та локальними представниками громади
🇺🇦Олександр Каленюк та Андрій Кравців – двоє захисників України, з якими 21 січня відбудеться прощання.⏺Початок о 10:00 біля палацу культури «Світлопільський». Поховають воїнів на військовому кладовищі.Олександр Каленюк народився 7 вересня 1970 року в селі Червона Кам’янка Олександрійського району. Виріс у родині військовослужбовця, тож із дитинства часто змінював місце проживання разом із батьками. Дитячі та юнацькі роки минули в місті Арциз Одеської області, згодом родина жила на Дніпропетровщині.З 2006 року разом із родиною проживав в Олександрії. Працював водієм у службі таксі. Колеги цінували його за сумлінність, відповідальність і доброзичливість.Олександр був людиною світлої душі – чуйним, життєрадісним і щирим. Завжди приходив на допомогу тим, хто цього потребував. Любив риболовлю, яка дарувала йому спокій. Для родини був люблячим чоловіком і батьком. Мріяв бачити доньок щасливими, тішитися онуками та вірив у мирне майбутнє.Вірний військовій присязі, мужньо виконуючи бойові завдання із захисту України, Олександр Каленюк загинув 3 листопада 2024 року в Курській області.Андрій Кравців народився 14 лютого 1997 року в Олександрії. Навчався у школі №15, згодом – у професійно-технічному училищі №13, де здобув фах автомеханіка.Проходив строкову військову службу, у 2017 році підписав контракт та брав участь в антитерористичній операції. Пізніше працював у місті Боярка. У 2024 році в Андрія народився син.Був мобілізований до Збройних Сил України, пройшов підготовку та виконував бойові завдання.Андрій був людиною, на обличчі якої завжди сяяла усмішка. Його позитив і відкритість надихали оточення. Любив спорт і активний спосіб життя. Для сім’ї був люблячим сином, турботливим батьком і надійним братом. Мріяв про власне житло та щасливу родину.Вірний військовій присязі, мужньо виконуючи бойові завдання із захисту України, Андрій Кравців загинув 10 січня 2026 року в Запорізькому районі Запорізької області.Вічна слава Героям!
🇺🇦5 січня відбудеться прощання із захисниками Юрієм Щетьком та Максимом Трушем. ⏺Початок о 10:00 від палацу культури «Світлопільський». Поховають захисників на військовому кладовищі.Юрій Щетько народився 13 липня 1982 року в Олександрії. Родина проживала в селищі Олександрійське. Навчався у школі №12, згодом – у ПТУ №7 за спеціальністю «муляр-плиточник».Трудовий шлях розпочав на ТЕЦ-3. Паралельно заочно навчався у Донецькому політехнічному технікумі за спеціальністю «муляр». Працював майстром будівельного цеху на Димитровській брикетній фабриці, тривалий час – у Києві. Під час повномасштабного вторгнення повернувся до Олександрії. У жовтні 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України.Юрій був щирою, відкритою людиною з гарним почуттям гумору, умів підтримати словом і ділом. Завжди приходив на допомогу тим, хто її потребував. Користувався повагою серед друзів і знайомих. Був люблячим сином і братом, надійною опорою для мами та родини.Вірний військовій присязі, загинув 24 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання на Куп’янському напрямку Харківської області.Максим Труш народився 18 травня 1981 року в селищі Олександрійське. Навчався у школі №17, продовжив освіту в Донецькому інституті внутрішніх справ за спеціальністю «правоохоронна діяльність», здобув кваліфікацію юриста.З червня 2002 року проходив службу в органах внутрішніх справ Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області. З листопада 2015 року – в Олександрійському відділі поліції ГУНП у Кіровоградській області. У грудні 2018 року звільнився зі служби за власним бажанням. Обіймав посади оперуповноваженого, начальника відділення кримінальної міліції у справах дітей, начальника ювенальної превенції, заступника начальника міського відділу поліції.У 2017-2021 роках заочно навчався у Кременчуцькому льотному коледжі за спеціальністю «авіаційний транспорт».З лютого 2019 року проходив військову службу за контрактом у Національній гвардії України. Повномасштабне вторгнення зустрів, перебуваючи на плановій ротації в місті Краматорськ Донецької області.За час служби був відзначений численними міністерськими та відомчими нагородами, з липня 2015 року мав статус учасника бойових дій. Завжди з честю виконував свій обов’язок, захищаючи незалежність і територіальну цілісність України.Максим був чесним, відкритим, життєрадісним і небайдужим до інших. Для родини залишався надійною опорою та підтримкою.Захисник трагічно загинув 1 січня 2026 року.Щиро співчуваємо родинам, близьким, друзям і бойовим побратимам Юрія та Максима. Світла пам’ять про них назавжди залишиться в серцях усіх, хто знав і шанував наших захисників!
Зустрівся з олександрійцем Богданом Машуровським, який нині навчається в Ессекському університеті (Велика Британія).Богдан – випускник мультипрофільного ліцею та колишній член Молодіжного парламенту Олександрії. У 2022 році він поїхав здобувати освіту до міста Кембридж. Тоді міська рада підтримала його прагнення до навчання за кордоном.Він здобув право на безкоштовне навчання та стипендію, взявши участь у програмі HMC Elvorti: подав заявку, пройшов відбір, інтерв’ю з британською стороною, склав іспити і отримав повну стипендію, що покривала навчання і проживання у приватній бордінговій школі The Leys протягом двох років.Нині Богдан навчається на першому курсі Ессекського університету за спеціальністю «Мехатронні системи» (інженер-мехатронік). У перспективі – планує працювати у сфері технологій саме в Україні.Для нас важливо підтримувати молодь, яка має чіткі цілі, працює над собою та гідно представляє Олександрію у світі. Успіхи Богдана – приклад того, як наполегливість і знання відкривають великі можливості!
🇺🇦Прощання із захисниками Ярославом Загурським та Олександром Биковим відбудеться сьогодні, 27 грудня.⏺Початок церемонії о 10:00 біля палацу культури «Світлопільський». Поховають воїнів на військовому кладовищі.Ярослав Загурський народився 6 лютого 1988 року в Олександрії. Навчався у середній школі №17, згодом здобув фах за спеціальністю «Автоматизація виробництва» в Олександрійському політехнічному фаховому коледжі.Він був працьовитим і талановитим, відповідально ставився до будь-якої справи. Його цінували за сумлінність, доброзичливість і відкритість. Захоплювався музикою та комп’ютерними іграми.У 2025 році Ярослав став до лав Збройних Сил України. Військова служба стала для нього справжнім покликанням – він служив із честю, демонструючи високий професіоналізм.Ярослав був світлою, щирою людиною – цілеспрямованим, життєрадісним і надійним. Особливе місце в його житті займала військова родина, з якою він пліч-о-пліч проходив найважчі випробування. Для рідних він залишиться люблячим сином, турботливим братом і батьком.Відданий військовій присязі на вірність українському народу, Ярослав Загурський загинув 19 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання в Синельниківському районі Дніпропетровської області.Олександр Биков народився 16 травня 1989 року в Олександрії. Навчався у середній школі №2. Його вихованням опікувалася бабуся.Працьовитий і відповідальний, Олександр рано розпочав трудову діяльність, працював різноробочим. У колективах його поважали за сумлінність, щирість і готовність допомогти.У 2024 році Олександра мобілізували до лав Збройних Сил України. Він гідно виконував свій військовий обов’язок, захищаючи незалежність і територіальну цілісність держави.Олександр був доброю та чуйною людиною, завжди готовою підтримати інших. Любив риболовлю – цю справу, яка дарувала йому спокій і рівновагу.Відданий військовій присязі, мужньо виконуючи бойові завдання, Олександр Биков загинув 15 грудня в Пологівському районі Запорізької області. Щиро співчуваємо рідним, близьким і друзям полеглих Захисників.Вічна памʼять Героям!
⏺⏺Олександрія системно працює над концепцією військового кладовища та Алеї пам’яті.Це рішення, до яких не підходять поспіхом. Протягом 2025 року ми вели поетапну роботу над проектами реконструкції військового кладовища та Алеї пам’яті у сквері Кравченка, де нині облаштовано тимчасовий простір із портретами загиблих Захисників.Ми провели десятки зустрічей і консультацій, у тому числі з родинами полеглих. Протягом року виконали геодезичні та геологічні роботи, здійснили розмежування території. На кількох сесіях міської ради ухвалили рішення, необхідні для виконання підготовчих робіт і виготовлення проектно-кошторисної документації.До роботи залучили фахівців, які мають практичний досвід створення подібних меморіальних просторів в Україні. Також з міського бюджету виділили кошти на цей етап.Наразі уклали договір на виготовлення ескізного проекту. Після його напрацювання та узгодження із родинами загиблих перейдемо до наступного етапу – документального погодження та безпосередньої реалізації проекту.Це складний і чутливий процес. Але він має бути зроблений гідно, відповідально і з повагою до пам’яті наших Героїв🇺🇦
🇺🇦Підтримка ЗСУ – один із ключових пріоритетів бюджету Олександрійської громади на 2026 рік.Із 2023 року Олександрійська громада щороку спрямовує до державного бюджету близько 150 000 000 гривень у вигляді податків на потреби сил оборони.Відтак за три роки з бюджету громади вилучено приблизно 450 000 000 гривень. У 2026 році міський бюджет також передасть 150 000 000 гривень.Окрім цього обов’язкового вилучення до державного бюджету, в 2025 році, попри обмежені фінансові можливості, громада додатково спрямувала понад 15 000 000 гривень на підтримку військових, військових частин, лікування поранених та допомогу родинам полеглих Героїв. Окрему увагу приділили підтримці дітей загиблих Захисників – до Дня Святого Миколая вони отримали міські виплати по 3 000 гривень.Ми продовжуємо реалізацію Комплексної програми соціальної підтримки ветеранів війни та сімей загиблих Захисників на 2025-2027 роки.Це відповідальний внесок нашої громади у спільну справу всіх українців – захист держави та підтримку тих, хто боронить Україну!🤝
🇺🇦Сьогодні, 11 грудня, відбудеться прощання із двома захисниками – Андрієм Гавриленком та Олександром Мухамедовим.⏺Початок о 10:00 від палацу культури «Світлопільський». Поховають бійців на військовому кладовищі.Андрій Гавриленко народився 8 грудня 1999 року в Олександрії. Навчався в школі №17, продовжив освіту в Олександрійському професійному ліцеї за спеціальністю «Кухар-кондитер». До армії працював у місцевому кафе МакДеБург. У 2019 році був призваний на строкову військову службу. Того ж року він уклав контракт на службу у Збройних Силах України.Із лютого по червень 2022 року стояв на захисті в місті Часів Яр Донецької області. У 2024-2025 роках перебував на довгострокових ротаціях, виконуючи завдання з розмінування територій Херсонщини. За період служби Андрій з позивним «Моха» отримав відзнаки: у 2020 році медаль «Операція Об’єднаних сил за звитягу та вірність», у 2023 – нагрудний знак «Золотий хрест», у 2024 – нагрудний знак «Хрест хоробрих».Андрій був цілеспрямованим, життєрадісним і доброзичливим. Він любив тварин, захоплювався футболом. Умів вислухати, його шанували друзі й побратими. Для своєї родини був люблячим сином, коханим чоловіком, і надійним братом.Андрій Гавриленко помер 4 грудня у клінічному центрі, де проходив лікування після тяжких поранень, отриманих 18 листопада під час виконання бойового завдання в Херсонській області.Олександр Мухамедов народився 6 березня 1981 року в Олександрії. Навчався в Пантаївському будинку-інтернаті. Після школи продовжив навчання в професійно-технічному училищі за спеціальністю «Зварювальник».Він рано розпочав трудову діяльність. Працював різноробочим як в Україні, так і за її межами. У кожному колективі його цінували за сумлінність, доброзичливість та готовність допомогти.На початку 2025 року Олександра мобілізували до лав Збройних Сил України. Він гідно виконував свій військовий обов’язок на Херсонському напрямку.Олександр був людиною світлої душі – працьовитим, життєрадісним і добрим. Був люблячим чоловіком та гарним зятем. Олександр Мухамедов помер 5 грудня у клінічному центрі від тяжких поранень, які отримав 1 грудня під час виконання бойового завдання в Херсонській області.Вічна слава Героям!
TGLIST.COM.UA
