Ранок 24 лютого страшний для кожного українця. Але він не лише про це. Він про рішення, яке ми зробили усією країною: ми не здамося, а будемо боротися за свою свободу.

Саме у ці перші дні повномасштабного вторгнення ми вирішили об'єднатися, щоб допомагати. Тоді ще не було фонду, не було сторінок у соцмережах чи звітів, але була ідея, мета та розуміння: ми маємо бути корисними. Ми мали досвід волонтерства і можливості, тож почали формуватися в команду. Спочатку допомагали в Ірпені та на Київщині, а далі — Ізюм, Херсон, Бахмут, Оріхів, Торецьк, Чорнобаївка, Суджа та багато інших гарячих точок. Ми їдемо туди, де нас чекають військові. Сьогодні ми хочемо подякувати саме їм. Уже п’ятий рік великої війни, а якщо рахувати від 2014-го — дванадцятий, ми живемо під українським прапором завдяки нашим захисникам і захисницям, які щодня боронять кожного з нас. Саме тому ми вважаємо своїм обов'язком — допомагати їм до самого кінця, до нашої перемоги. Що і робимо вже пʼятий рік підряд. Але все більше людей втомлюються, починають забувати, прагнуть хоча б ненадовго втекти від реальності. Але війна нікуди не зникла, вона поруч. Ми не маємо права забувати, повинні бути об'єднанні, як тоді, й разом йти до перемоги. Світла пам'ять усім Героям, які віддали своє життя за нашу свободу!

🕯

Рух Незламних✅🏦

MN|🏦

PRVT|📩

TG|😎

FB|🕊

INST|🌐

ST|💳

РЕКВІЗИТИ