✅У Кривому Розі відбувся спільний захід ветеранських спільнот Центрального, Північного та Інгулецького ГЗК Метінвесту. Він був присвячений четвертій річниці повномасштабного вторгнення рф в Україну.Захід відвідали понад сорок захиників, що повернулися з війни та члени їхніх родин. Ветерани зустрілися, щоб обговорити нагальні питання, з якими стикаються у цивільному житті, потиснути один одному руки, а також згадати всіх колег, хто віддав життя на полі бою. Захід почали з вшанування співробітників комбінатів, полеглих у повномасштабній війні - 153 працівники об’єднаного ГЗК віддали життя, захищаючи Україну, свободу та нашу землю. Символом пам’яті стали робочі каски з іменами загиблих колег: 153 історії мужності закарбували на головних уборах, які уособлюють щоденну працю. До учасників заходу звернувся директор з персоналу та соціальних питань ГЗК Метінвесту Андрій Щербак. Він наголосив, що незламність не просто гучне слово, а воно має конкретне обличчя – це ветерани, а також їхні близькі, які молитвами і своєю вірою підтримували і чекали: «У цій залі ті, хто повернувся до цехів комбінатів, і знаходить в собі сили жити далі, вчитись, перенавчатися, міняти кваліфікацію, щоб працювати. Ті, хто знаходить в собі віру перемагати у спорті, народжувати дітей, будувати майбутнє. Кожна історія ветерана – це історія гідності й відповідальності. І наш обов’язок – бути з вами поруч, підтримувати, створювати можливості для відновлення й розвитку. І продовжувати дякувати». На заході звучали історії ветранів, які повернулися до мирного життя і знову стали до роботи. Серед них – фахівці, які сьогодні продовжують працювати на комбінатах, здобувають освіту в університеті Метінвест Політехніка, займаються волонтерством, беруть участь у спортивних змаганнях та міжнародних турнірах тощо. Їхні історії – різні. Але в кожній є приклад стійкості, відповідальності та внутрішньої сили.Читати далі
🙏🏻Сумна новина з Криворізького фахового музичного коледжу. Пішла в засвіти викладачка Юлія Лелікова. Понад пів століття вона присвятила себе студентам та музиці. Юлія Миколаївна була викладачкою загального фортепіано, талановитою педагогинею й музиканткою. Понад 52 роки вона працювала у цьому закладі.Випускниця Одеської державної консерваторії, Юлія Миколаївна з 1977 року викладала у відділі «Загальне фортепіано». Вона була наставницею, яка завжди перебувала у творчому пошуку, презентувала новий репертуар, розвивала ансамблеву гру та виховувала студентів у любові до музики. Її клас відзначався яскравими концертами, серед яких — виконання «Незакінченої симфонії» Шуберта для восьми рук, - розповіли про колегу в коледжі. Юлія Миколаївна багато уваги приділяла духовному розвитку молоді: організовувала екскурсії та поїздки, прищеплювала культуру спілкування й прагнення до цінностей, що виходять за межі навчання. Для кількох поколінь студентів вона стала прикладом відданості професії та любові до мистецтва. Прощання з пані Юлією відбудеться у понеділок о 13:00 у жіночому монастирі на 173-му кварталі.Світла пам’ять…
📔«Повернути різдвяний льодяник»: у Кривому Розі презентували дитячу книгу, написану нашим талановитим колегою, журналістом ТРК «Рудана», літератором Ігорем Кононенком. Проілюстрований новодрук теж «руданівкою» – обдарованою графічною дизайнеркою Валерією Лихачовою. 🔴Свою книгу автор присвятив українським дітям, які пережили чи ще досі переживають жахіття російської окупації. Презентували повість у дитячій бібліотеці. Цю книгу цілком можна назвати своєрідним соціальним проєктом, створеним з любов’ю та вірою в силу дитячої мрії, зі співчуттям до болю і втрат, які відчувають українські діти. «Я написав перший розділ і прочитав його доньці. Її реакція показала, що рухаюся в правильному напрямку. Я хотів подарувати дітям казку, щоб вони бодай на мить забули про тривоги й відчули диво», — поділився задумом Ігор Кононенко.
🔴Написана ним історія дарує маленьким читачам казкову пригоду, де є місце і дивним істотам, і чарівним подарункам, і справжньому різдвяному диву. Видання має наклад у 150 примірників: понад сотню з них передадуть дитячим бібліотекам міста, а також фондам переселенців, які знайшли новий дім у Кривому Розі, - «З Бахмутом у серці» та «ЯМаріуполь». 🔴Майстерно обрамила оповідь ілюстраціями художниця Валерія Лихачова. Її малюнки стали органічним, щемким доповненням до особливої атмосфери видання. Для Валерії це перша велика робота, вона створила 15 ілюстрацій та обкладинку до твору. Розгорнувши сторінки, з цікавістю поринаєш у світ казкових створінь: топриків, мерліосів, пірнюшок та їхніх чудернацьких пригод. «Мене надихнуло саме те, що це дитяча книжка. Хотілося зробити її теплою, яскравою, щоб персонажі запам’ятовувалися. Це був і виклик, але й велике задоволення», — каже наша колега.
На презентацію завітали рідні Ігоря Кононенка. Свої відчуття висловила донька автора, Варвара:«Ця книжка дуже гарна й цікава, яскрава, не схожа на інші. Я хочу, щоб мій тато писав ще і дарував радість іншим дітям». 🔴У команді «Рудани» працюють люди, які вміють творити й надихати. Дуже хочеться й мріється повернути нашим дітлахам не лише різдвяний льодяник, а й Батьківщину, яка їх по-справжньому любить.
😳Віддячили за захист. У Дніпрі двоє юнаків віком 16 та 17 років порізали ножем і ледь не забили до смерті військового ЗСУ. Неповнолітні – за гратами, отримали підозру.17 лютого 2026 року опівночі у центрі Дніпра юнаки познайомилися з 45-річним військовослужбовцем. Між ними і армійцем виникла сварка. Один із парубків дістав ножа та 4 рази всадив його у спину військовому. Далі вони повалили пораненого на землю та почали по-звірячому лупцювати руками й ногами по голові та тілу, знімаючи все на телефони. Коли вояк знепритомнів, нападники вкрали його сумку з речами, годинник, мобільний та павербанк. І подалися додому. Близько 03:00 порізаного чоловіка виявили правоохоронці. Медики госпіталізували його з відкритою черепно-мозковою травмою, ножовими пораненнями та численними гематомами. Неповнолітніх знайшли швидко по камерах спостереження. У них виявили одяг зі слідами крові, ніж і мобільні з відеозаписами злочину. Інкримінують замах на умисне вбивство з корисливих мотивів, вчинений за попередньою змовою групою осіб. Закрили під вартою без права внесення застави, - повідомляє прокуратура. - Можуть сісти від 10 до 15 років, або на довічне.
🕯️На 53-му році життя пішла у вічність Марія Михайличенко - керівниця народного хору української пісні ім. Р.Зиміної, членкиня ГО «Арт-культура» , людина великої душі та щирої відданості українській творчості, співу й культурі.З юності друзі ніжно називали її Марійкою. Коли вона м’яко і лагідно торкалася струн гітари, виконуючи пісні на слова свого батька – відомого криворізького поета, краєзнавця і публіциста Володимира Михайличенка, час навколо завмирав. Все своє життя Марія Володимирівна присвятила розвитку і збереженню української пісні. «Її професіоналізм, мудрість і безмежна любов до народного мистецтва надихали не одне покоління співаків. Вона була не лише талановитим керівником, а й наставником, підтримкою та світлою людиною, яка вміла об’єднувати серця навколо української пісні», - з сумом повідомили в ГО «Арт-культура».
Світла пам’ять про нашу землячку назавжди залишиться у наших серцях, голосах її виконавців і в кожній пісні, що звучатиме на сцені. Щирі співчуття рідним, близьким , колегам, хто знав і поважав Марію Володимирівну.
😱😱😱На криворізький скандал з мобілізацією батька 13-річного хлопчика відреагували соцслужби та омбудсмен Дмитро Лубінець. Нагадаємо, Центрально-Міський ТЦК мобілізував Дмитра Погорілка на службу до ЗСУ. Після цього з’ясувалось, що у нього вдома на самоті залишився 13-річний син, та ще й зі зламаною рукою. Хлопчик не зміг зв’язатися з татом і набрав 102.Мати підлітка на початку війни виїхала до Фінляндії зі старшою донькою. А батько з сином залишилися у Кривому Розі. Після дзвінка хлопчика у поліцію, випадок набув широкого розголосу в ЗМІ. На прикру ситуацію відгукнулися відповідальні служби. У Центрально-Міському райвиконкомі роз’яснили: у ТЦК чоловіка викликали, бо він не мав офіційних підстав для відстрочки – не оформив юридично одноосібну опіку над дитиною. Мати підлітка не позбавлена батьківських прав і не відмовлялася від виховання сина. «Мати регулярно виплачувала аліменти на сина та надавала матеріальну допомогу дитині. Наразі вона виявила бажання приїхати за сином та забрати його в Фінляндію. Суд не надавав районній службі у справах дітей ані ухвали, ані позовної заяви щодо справи Дмитра Погорілка», - пояснили у райвиконкомі. Працівники ювенальної превенції Нацполіції тимчасово влаштували хлопчика до Центру соціально-психологічної реабілітації. Там він буде перебувати до моменту, аж поки його не забере рідна мати. На проблемний інцидент відреагував уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець. «Батьки хлопця не були офіційно розлучені. А служба у справах дітей ще у 2023 році неодноразово рекомендувала подати та оформити необхідні документи, однак батько цього не зробив. Саме це і призвело до нинішньої ситуації. Якщо дитину виховує один із батьків, це обов’язково має бути юридично оформлено. Інакше держава не бачить реальної картини і не може повноцінно захистити ні дитину, ні дорослого», - пояснив омбудсмен.
Лубінець закликав усіх, хто самостійно виховує дітей, привести документи в порядок. Оформлений статус одинокого батька чи матері, визначене місце проживання дитини, рішення суду щодо аліментів або батьківських прав — це не формальність, а реальний механізм захисту дитини.
😳У Дніпрі 8-річному хлопчику замість травмованої руки прооперували здорову. Це сталося більше 3-х років тому, але лише тепер двом хірургам оголосили за це підозру.У вересні 2022 року до дніпровського медзакладу звернулась мати з 8-річною дитиною. У сина діагностували перелом правого передпліччя. Маленькому пацієнту наклали гіпс та призначили контрольний огляд за місяць. Коли ж мати з хлопчиком звернулися до лікарів знову, ті зазначили, що перелом начебто зрісся неправильно, тому необхідна операція. У листопаді двоє хірургів-травматологів, які оглядали дитину раніше, прооперували хлопчику руку, але не хвору, а здорову. Коли дитину привезли у палату, мати завмерла – травмованої руки лікарі не торкнулися, натомість здорову – зламали. Рідні одразу перевели дитину до іншого медичного закладу, де їй надали необхідну медичну допомогу з реабілітацією. Але й це ще не все. За висновком судово-медичної експертизи, об‘єктивних показань для хірургічного втручання взагалі не було, навіть на зламаній руці. Через грубе порушення стандартів надання медичної допомоги Дитина зазнала тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Цими днями обом лікарям оголосили підозру, - розповіли в обласній прокуратурі.
✈️«Створена секретна ескадрилья американських і нідерландських льотчиків-ветеранів, які захищають українське небо на F-16, збивають російські крилаті ракети і безпілотники», - такими заголовками «здивувало» світ французьке видання Intelligence Online. Неперевірену новину активно підхопили українські медіа та телеграм-канали.«Ага! І очолив ту ескадрилью Том Круз, - іронічно розвінчує брехню іноземного видання начальник служби зв'язків з громадськістю командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат. - Саме українські пілоти на західних літаках вкотре продемонстрували ефективність та професіоналізм у збитті крилатих ракет і дронів противника. Сьогодні вранці більшість крилатих ракет - на їхньому рахунку!»
«Шок-контент» про нібито секретні ескадрильї розсмішив і досвідченого українського вертолітника Василя Муліка. «Ну ви як діти, - пише пілот. - Будь ласка, запам'ятайте: у світі зараз не існує більш досвідчених льотчиків, ніж льотчики Сил Оборони України. Всі інші - НІКОЛИ не літали і не воювали в умовах ТАКОЇ війни. Ніколи. І це стосується усіх родів авіації, починаючи від винищувальної і завершуючи моєю рідною армійською».
У Повітряних силах заявили, що бойові польоти на літаках F-16 виконують лише українські пілоти, а інформація про іноземних льотчиків - неправда. Юрій Ігнат звертає увагу українців на те, що Intelligence Online нерідко видає нісенітниці. Видання належить французькій видавничій групі Indigo Publications. Спеціалізація: розвідка, державна та корпоративна безпека, секретна дипломатія та геополітика. Прямих доказів фінансування або впливу з боку росії немає, проте видання нерідко стає об’єктом критики. Українські аналітичні центри, зокрема Фонд «Демократичні ініціативи», зазначають, що в матеріалах Intelligence Online періодично простежуються наративи, дуже вигідні росії, маніпулятивні прогнози, де стверджується про «неминучу поразку України» або неможливість перемоги. Це може використовуватися для впливу на західну громадську думку.
🙏🏻«Ми гасили пожежу в кабельному напівповерсі без зняття напруги. Сотні кабелів під струмом, навкруги дим, і ти розумієш: відступати не можна», — у таких умовах працює наш земляк, енергетик Віталій. Він начальник зміни відділення електричного устаткування та засобів вимірювання Криворізької ТЕС. Міністерство енергетики відзначило його Подякою. За цією нагородою - безсонні ночі, робота під обстрілами та рішення, які потрібно приймати за хвилини, - розповіли у ДТЕК. Під час одного з пусків енергоблоку, який довго відновлювали, відмовило обладнання. Щоб не затримувати запуск, зміна під керівництвом Віталія самостійно, не чекаючи ремонтників, відновила схеми управління регулюючими клапанами турбіни. І станція вчасно видала потужність у мережу.А крім основної роботи, відважний чоловік ще гасить пожежі, бо є членом добровільної пожежної дружини. Після одного з нічних «прильотів» його зміна прийняла чергування і одразу розпочала гасіння вогню. Найскладнішою була пожежа в кабельному напівповерсі, який йде через усю станцію. У ньому лежать сотні кабелів під напругою. Їх неможливо знеструмити, бо живлять обладнання по всій ТЕС. А якщо чекати на допомогу – все згорить, кілометри кабелів! Зміна загасила один відсік. Віталій виліз на дах і побачив, як димить сусідній відсік.«Вогнегасником пил газового вугілля на загасиш, він тільки намокне. Я взяв шланг із заземленим стволом і почав його змивати. Дим стоїть, пил піднімається — ти його гасиш, а він не гасне… Але ми впоралися».
🙏🏻 Нацгвардійці 21-ї бригади НГУ відвідали свого побратима, звільненого з російського полону 5 лютого, під час останнього обміну. Після місяців випробувань відбулась тепла зустріч, щирі обійми й радість від повернення на рідну землю.«Представники бригади відповіли на запитання Андрія стосовно грошового забезпечення, лікування та реабілітації, а також відновлення втрачених документів. Жоден із наших захисників не залишиться наодинці зі своїм болем і пережитим досвідом. Держава та побратими супроводжують звільнених воїнів на всьому шляху відновлення», - кажуть у бригаді.
Криворіжець Андрій Варварчин пробув у російському полоні протягом трьох років і дев'яти місяців. Він боронив Маріуполь у 2022-му.Його дружина Олена розповіла журналістам, що сім'я чекала його визволення при кожному обміні, з завмиранням серця. І цей момент 5 лютого був найбажанішим. Додому Андрій поки ще не приїхав, він перебуває на лікуванні. З дружиною наживо ще не бачився, лише відеозв’язком. Воїн тримається, налаштований позитивно, вірить у довгоочікувану зустріч з рідними та визволення України від окупантів.