«- Навіть у нас в Італії діти не люблять супи.Супи й діти несумісні за одним столом.— У нас це все ще радянська спадщина, і ми, всі, хто прожив частину свого життя в ті моторошні роки, страждали від «супоцентричної дієти», заснованої на бідності пайків, де тобі втовкмачували, що без гарячої щоденної рідини житине можна. А все-таки, чорт забирай, можна легко прожити все життя без гарячих рідких супів.Ще не було жодної людини, яка померла би від того, що тиждень не їла суп! Вочевидь, то булаякась безглузда вигадка.— У Неаполі вже давно всі вимерли, — зауважив я, бо ніколи не бачив супу в Неаполі.» Ну я б не назвала б себе прям знавцем кухні Неаполя, але я знаю про таку страву як Minestra maritata. Не знаю, як точно це перекладається, щось типу шлюбної страви…І це традиційний неаполітанський фанфари суп✨Кажуть, сама Minestra maritata у формі, наближеній до сучасної, походить з традицій іспанської кухні XIV–XV століть, зокрема від olla podrida (густого супа зі свининою і овочами), який іспанці принесли до південної Італії під час своїх панувань. ✨Сучасна неаполітанська minestra maritata це густий суп із бульйоном, що вариться годинами з різних видів м’яса (традиційно свинина, іноді яловичина або курка) та темно-зелених овочів: цикорія, салата, борщівник, капуста та інші сезонні листові. У Неаполі ця страва традиційно готується на свята. Часто готують під час Різдва, на Святого Степана (26 грудня), інколи на Новий рік чи Пасху. У сучасних неаполітанських родинах рецепт часто передається з покоління в покоління, і кожна родина може мати свої варіації: стиль м’яса, набір зелених овочів🐻І це я вже мовчу про Zuppa di cozze alla napoletanaНу окей, це не суп, а більше бульйон, але ж це одна з найвідоміших і найхарактерніших страв НеаполяНу як ви зрозуміли, книжкою я недовольна…«Школи Історії кулінарних майстрів і застілля»Марко ЧерветтіРуда стерлядь про книжки