Оксана Забужко про «Перехід» Юлії Баткіліної:«Є в баткілінській метафорі «переходу» смак справжнього епосу, відгомін народних казок, де герой влізає коневі в одне вухо убогим невільником, а вилізає в друге – князенком у золотому жупані: всі її персонажі переходять не просто з російської на українську, а – до іншої версії себе, якщо не конче соціально благополучнішої, то однозначно – справжнішої, вільнішої, в кожного на свій лад: перехід на українську виявляється свого роду психотерапією власного "защемленого" життя. І ось це той аспект деколонізації, якого досі українська література не знала – ні в класиків «Розстріляного Відродження», ні навіть у культурно ближчих до нас «шістдесятників». Такі книжки треба читати. Про них треба сперечатись. На них треба покликатися в політичних дискусіях. Для цього на ТБ в культурних націй існують книжкові ток-шоу, і ще багато всяких майданчиків, яких у нас катма…Але це вже інша історія.»Повністю текст Оксани Забужко читайте на сторінці письменниці у фейсбуці.