Channel Розповідь пошепки: поезія, казки - @rozpovid - №772
Забута колядка доби бароко,можливо, живе у кожному з нас.Свідчить вічне змагання смерті з життям,забуття із пам’яттю,і що кожного разу здається, ніби усе втрачено,а воно проростає,і проростає,і проростає.Забута колядка доби бароко,записана на звороті кулінарної книги,затерта часом,а потім перевигадана заново,забута пісня приречених на загибель,але веселих, але веселих,бо Різдво йде до Великодня,а потім вони обидва вічно триваютьдля тих, хто повірив в забуту колядку доби бароко.Забута колядка доби бароко,яку неможливо вже відтворити,бо чорнило не пережило руйнування всесвіту,падіння гетьманської булави,поступу паротягів,трьох універсалів,акту про Злуку,гарі і диму Другої світової,визвольних змагань, польотів у космос,пожеж і повеней,розчарувань і розлук,яку ніхто більше уже не співатиме,вона зате зашита в серцевий ритм,і тому часто ми дивуємося, звідки взялася ця тонка і дивна мелодія,як вона виринає, наче щойно її нам заграли, а ми собі слухали,і нічого іще не сталося.А це просто забута колядка доби бароко.А це просто ми.Дві ноти, три ноти,ти більше не сам,хоч у цьому немає гарних новин,але немає і остаточно поганих,тим паче що все погане вже сталося,і навіть кілька разів.Забута колядка доби барокозвучить на радіо апокаліпсису,їй не треба електрики,їй не треба мистецтвознавства,їй не треба нашої віри й надії,тільки дрібочку нас, які вже ми є,якими спроможемось бути.
152
25-12-10 10:05