Хто правив Лісабоном 1000 років тому: друга хвиля діаспори з України Пост про першу хвилю діаспори з українських земель в Португалії привернув чималу увагу, а для декого став шоком. Тож сьогодні продовжимо дивувати й розкажемо про другу хвилю. Вона була 1000 років тому, а Лісабон був одним з її центрів. Ба більше, наші земляки, а, може, і далекі пращури, заснували тут власну державу. Це сталося рівно 1004 роки тому - 8 квітня 1022.Як ви вже знаєте, у 5 ст. територію сучасної Іспанії та Португалії захопили вихідці з українських і сусідніх до них земель. Вони заснували власні держави, але швидко пересварилися. Цим скористалися араби, які на початку 8 ст. на запрошення одного з ображених правителів прийшли на Піренеї як союзники, але вирішили залишитись і самі стали правити.Мусульмани або маври перетворили більшу частину Іберії на мусульманський Аль-Андалус й облаштували власні порядки. Вплив цей зберігається й досі - для цього достатньо поглянути на смуглявих португальців або подивитися на назви місцевих міст і річок. Якщо ті починаються на Al… з вірогідністю в 95% мають арабське походження.Але до чого тут українці? Тут ще цікавіше. Маври були настільки успішні, що вирішили просто жити своє краще життя, а мілітарні функції делегувати рабам. Рабів купляли з різних частин світу, але найбільшим попитом користувалися слов’яни, їх поставляли шведські вікінги або як вони самі себе стали називати Русь.Ці озброєні торговці встановили контроль над Дніпром, Волгою, Доном й домовились зі слов’янськими правителями про рабів (“челядь” - з літописів). Їх зазвичай міняли на вино, мечі, срібні монети (найбільш відомі клади арабських монет - Пліснеськ та Стильсько, це Львівщина) або на паволоки (так літописи називали парчу та шовк).Що було далі з тими рабами, літописи на знають, але знають історики. Вони потрапляли до арабів, зокрема в Аль-Андалус. Нові пани оцінили високих і кремезних блондинів й вирішили робити з них собі гвардію (таких собі яничарів), а згодом ті гвардійці стали відігравати все більшу роль, ставали чиновниками, візирами, а інколи захоплювали владу.Маври називали їх Saqaliba (сакаліби). Що це таке - точно невідомо, але історики думають, що то є арабізована версія слова “склавін”, так візантійці називали слов’ян.Сакаліби приймали іслам, втрачали зв’язок з батьківщиною та отримували нове ім’я. Але це не заважало їм триматися разом. Історикам відомі факти, коли сакаліби ставали правителям держав. Зокрема, на теренах Португалії.Про одну з них, Тайфу Лішбуна, відомо навіть день створення. 8 квітня 1022. Тоді помер правитель Тайфи Бадахос (сучасна Іспанія) сакаліб Sabur al-Khatib. Владу в тайфі захопив візир, який був бербером. Тоді сини правителя, їх звали Абд аль-Азіз й Абд аль-Малік, втекли до Лісабону (арабською Лішбуна) і заснували окрему Тайфу.Незалежність Лісабону під проводом слов’янської династії тривала недовго - до 1034, поки правитель Бадахосу не захопив місто. Але інші сакаліби залишились, їх були тисячі. Можливо, їхні нащадки боронили Лісабон від лицарів Афонсу Енрікеша в 1147.В Аль-Андалусі після розпаду Халіфату існували 25 тайф, у 6 з них правили слов’янські династії сакалібів. Це були українці? Історики відносять правителів Лісабона до слов’янської династії, але є всі підстави вважати, що це були саме вихідці з українських земель. Бо саме вони були основним товаром у вікінгів.Також це могли бути вихідці з сучасних Білорусі, Польщі, Чехії, росії. Правду мають розкрити генетичні дослідження. Нині археологи активно досліджують мусульманські поховання в Сантарені (був захоплений військом Афонсу Енрікеша перед Лісабоном) і вже говорять, що там є вихідці з Центральної та Східної Європи. Ба більше, кажуть, що сакаліби не були просто тимчасовими гостями, а активними творцями середньовічної Португалії, що додали елементи своєї культури та генетики в місцевий етнос. Тому коли бачите португальця-блондина, знайте, можливо, він нащадок сакалібів.Екскурсії у Португалії 👈#russiaisaterroriststate #історія 👉 Підпишіться☕️ Купити мені каву