Blut Aus Nord - Ethereal Horizons. 2025 #AtmosphericBlackMetal #Avantgarde #PostBlackЦей гурт відомий своєю шаленою продуктивністю і здатністю обирати новий стилістичний вектор для кожного релізу. Іноді здається, що під однією назвою одночасно працюють три гурти: дисонансний авангардиський, атмосферно-психоделічний та злий індастріал блек. І на цей раз після дисонансної та жорсткої дилогії Disharmonium, вони видали альбом що повертає до їхньої більш космічної та атмосферної сторони. В цьому плані Blut Aus Nord є справжніми французькими митцями, які занурюють своїх слухачів в лабіринти своїх ідей, що втілюються всіма доступними їм засобами рішуче деконструюючи при цьому жанрові канони. «Ethereal Horizons» має виразну схожість з релізом Hallucinogen 2019 року. Тут немає місця клаустрофобії чи дисонансу. Замість цього, музика пропонує великі простори, гіпнотичні ритми та мелодику, яка створює відчуття чужероддного сяйва. Гурт майстерно розвиває цей атмосферний напрямок. І те як вони звучать на цьому альбомі вже не вписується в поняття того свмого блек метала, до якоми ми звикли.Це якийсь телепорт в інші світи, навряд чи дружні. Це альбом, який не виснажує, а навпаки, відправляє у медитативнуподорож. Відкриваюча «Shadows Breathe First» одразу вам показує, як щільний блек-металевий звук можна поєднувати з прозорими, ембієнтними текстурами. А в "The Ordeal" набагато більше від психоделічного року та блекгейзу в стилі Alcest, ніж від того самого чорного-чорного металу. Пристібайтесь, коли будете слухати, бо можна відлетіти 😉https://music.youtube.com/playlist?list=OLAK5uy_mEL8Ky2CIQ2FvmWPKgOWoYQQjG1zeeLJU&si=c5Pa6sqPfhBv-m7t
Kontusion — Insatiable Lust for Death (LP, 2025). РецензіяЗагалом, дебютний альбом Kontusion мені сподобався. Це набагато краще, ніж клішований і геть непотрібний металкорний альбом, чи не так? 😉Американці Kontusion теж не вигадують велосипед заново, але їхнє поєднання дезметалу, трохи панку та грайндкору настільки бадьоре та веселе, що пропонує спектр позитивних емоцій, які відпрацьовують усе сповна. Тут звук брудний, низький, болотяний — усе, як має бути в рамках цього жанру.
✅ Треки недовгі, вони запальні, але в них чимало ентузіазму й відчуття того, що й самі музиканти неймовірно тащаться від того, що роблять. Для мене це такий собі опівнічний рок-н-рол десь у Карпатах, у темній і загадковій болотній місцині, де коїться чортзна-що за шабаш. Спостерігаєш за цим усім з уважним інтересом, і це з біса не може не подобатися. Дата релізу: 25.07.2025🎵 Рекомендовані треки: Countless Atrocities, Revenge, Throne of Skulls, Subjugation🎙 Співзвучні: Pustulant Flesh, Act of Impalement, Grave Infestation🌟🌟🌟🌟🎧 Слухати: https://linktr.ee/KONTUSION#DeathMetal #MetalPunk #USA
Hazzerd — The 3rd Dimension (LP, 2025) Рецензія⚫ Це дуже пристойний треш за свої гроші, який звучить дуже добре. Іронічно, що моє знайомство з канадцями почалося саме з цьоготретього альбому — і тепер мені цікаво стежити за ними далі. Не сказав би, що The 3rd Dimension — це винахідливий треш, але він, чорт забирай, бадьорий і енергійний настільки, що не дає занудьгувати ні на хвилину.Підкований слухач легко вловить вокальну схожість із Death Angel, впізнає злий, напористий слеєрівський почерк, а також нестримну звукову атаку в дусі Exodus чи Testament. Основний риф треку Deathbringer має схожість з гуртом Iron Maden. І це все подається з таким трушним вайбом, ніби я витягнув із машини часу забутий запис з кінця 80-х. Попри веселий і розважальний тон, Hazzerd не завжди такі, маю на увазі, що вони не зупиняються лише на простих рішеннях — у їхніх треках є і складніші структури, і несподівані повороти. Найяскравішими моментами альбому стали зміни тональностей, нестандартні переходи, гітарні соло та лід-рифи — настільки вишукані й технічні, що подекуди межують із неокласикою. Саме на них і тримається кістяк релізу.🎵 А дев’ятихвилинна A Fell Omen з «дуеллю» гітарних соло — це, по суті, кульмінація платівки, яка демонструє, наскільки Hazzerd дбають про атмосферу й динаміку альбому. Вони ніби нагадують, якими живими й пам’ятними були колись ці часи. ✔️ Я не можу сказати, що в абсолютному захваті, але точно задоволений цією запальною енергетикою. Це якраз той випадок, коли більше тягне трушна атмосфера та настрій, ніж саме наповнення, хоча й воно набите хуками.
Дата релізу: 17.01.202575% у плейлист: Scars, Unto Ashes, Deathbringer, A Fell Omen🎙Співзвучні: Havok, Artillery, Death Angel, Exodus⭐️⭐️⭐️⭐️🎧 Слухати: https://linktr.ee/hazzerdthrash#ThrashMetal #Canada
ніколи того не було, і от знову 🤭 не слухаю російську музику взагалі, вже хер го зна скільки років. знаєте добре тут на каналі, що я слухаю багато західної музики, і регулярно пишу про українську музику. і ось вчора мені нізвідки вилазить в алгоритмах чергова руснява параша 🌚, а виявляється, українчики, прекрасні, хязяйновиті, трібні, знову наслухали моргенштерна так багато, що він виліз в українські тренди і тепер його алгоритм підсуває всюди 🤪я розумію, що на тлі інших проблем - це дрібничка, але дрібничка, яка дуже курвить.українчики слухають того довбня тільки тому, що в нас нема такої халтури українською, хоча в нас є довбаний Клонекс та інша хрінь, яка максимально копіює той саунд. тому я не завжди розумію мотивацію людей слухати російське, коли в нас є свої аналоги, які поступово заміняють і витісняють русняве. хоча нашій музиці, зокрема, нашим реперам ще дуже багато треба надолужувати, відчувати настрої підлітків і молоді, шоб ті припинили споживати російське. може колись цей процес дасть свої плоди. п.с. чисто думки в слух, я не претендую на якусь об'єктивність, просто такі ситуації як у Львові мене дуже обурили. п.с.с. слухайте те, що вам дійсно подобається. слухайте своє, не слухайте русняве.
Prism Shores — Out From Underneath (LP 2025). РецензіяІноді корисно зануритися в найглибші пласти андеграунду, щоб відкопати щось справді цікаве — наприклад, канадський гуртPrism Shores, про який в Україні, схоже, знаю лише я та, можливо, ще кілька фанатів альтернативної музики.Від Prism Shores на кілометр віє раннім британським шугейзом, інді-роком 90-х і другою хвилею емо. Атмосфера платівки ніби знаходить машину часу і відправляє нас у ту епоху. Весь альбом звучить так, наче молоді ентузіасти дістали з запиленої шафи потерту касету Ride і вирішили переосмислити її на сучасний лад. Тобто є музика, яка чітко маркує певний період, як, наприклад, постґранж нульових, а є музика, що звучить ніби з 90-х, але водночас позачасова.Prism Shores ніби мали народитися в Лідсі наприкінці 80-х і ділити сцену з Pale Saints. Але вони звучать як гурт 2020-х, що нещодавно відкрив для себе альтернативу 90-х, адже їхні референси надто очевидні. Вирахувати основні впливи нескладно, але це не применшує якості музики. Попри це, такий джангл-поп дійсно звучить класно: він викликає теплі емоції, змішані з радістю та легкою тугою за дитинством. До речі, саме ця тема пронизує тексти — вони емоційні, сентиментальні, мрійливі, у дусі Sunny Day Real Estate, що чудово підкреслює загальний настрій релізу. За винятком кількох прохідних треків, Out From Underneath слухається дуже добре.➿➿➿➿Дата релізу: 17.01.2025🎧 100 % у плейлист: Holding Pattern, Southpaw, Killing Frost🎙Співзвучні: The Laughing Chimes, Chime School, No Middle Name⭐️⭐️⭐️⭐️🎧 Слухати: https://linktr.ee/prismshores#JunglePop #IndieRock #Canada 🇨🇦
вайб, який неможливо не любити 🥹історія знайомства з цим гуртом доволі весела і я не певен чи я ї розкажу публічно, бо на це потрібна згода іншої людини 😗але те, що unprocessed в моєму плейлисті тримається понад рік — говорить багато про що. я переслухав їх усю дискографію і не відклав у чорну шафу, щоб нібито на майбутнє переслухати, а по факту забути і не повернутися. мені більше подобається атмосфера звучання, ніж навпаки і найбільше заходить альбом ... and everything in between 2023-го року. у ньому є все те за що я люблю цю ламану поліфонію. це стиль, неймовірно витончений та інтелігентний, сказав би, стиль. у якому можна почути буквально все — мотиви танго, босанови, построку, прогресиву і все це дуже гарно виглядає у цілісній картині. поєднання вокалістом чистих і екстремальних технік вокалу додає справді цікавого контрасту. але я вважаю, що особливість гурту усе ж у рифах і мелодіях загалом. думаю не важко впізнати unprocessed по треках deadrose, Hell, Glass, Blackbone, Thrash тощо. я можу ще багато розповідати про цей гурт, але краще слухайте і діліться враженнями 😉🔗 слухати #Modern_Metal #ProgressiveMetal
TGLIST.COM.UA
