«Диявол носить чорне»Я ставлю цій книзі 11/10 💔І вперше ставлю оцінку не за сюжет, а саме за емоції.Спойлер: я ще ніколи так не ридала від книги. От прям ніколи…Історія розповідає нам про двох колишніх, які розійшлися не найкращим чином, але доля зводить їх знову разом.Він — Чейз Блек: темна темрява, холодний, як завжди, молодий, багатий, красивий.Вона — Медісон Ґолдблум: ходяча веселка, найдобріша зі всіх добряків, проста і талановита.І коли він просить її про допомогу — її добре серце не змогло йому відмовити.Книга доволі примітивна, сюжет без чогось нового. Я взагалі нічого не очікувала від цієї книги, тоді чому 11 із 10?Тому що біль головної героїні та головного героя відгукнувся мені настільки сильно, що в деякі моменти було важко зібрати себе докупи.Я розуміла почуття, в яких перебувала Медісон. Я розуміла, як почувається Чейз, і наче дивилась на відображення своєї душі в той чи інший час.Мені було боляче, але водночас я відчула, наче мене нарешті хтось зрозумів, тому цю книгу я точно запам’ятаю надовго.Але скажу чесно: для когось ця книга може бути й на трієчку. Але якщо вона потрапить у ваш стан — на струнах душі заграє на всі 100%.