Ростислав Кравець | Ситуація у судовій системі та з її незалежністю та і взагалі з державн...

Ситуація у судовій системі та з її незалежністю та і взагалі з державним управлінням нагадала мені одну історію, яка сталась сталася під час британського колоніалізму Індії. Сталося так, що британський офіцер ударив громадянина Індії по обличчю, індійський громадянин, не замислюючись, у відповідь вдарив офіцера щосили. Офіцер від удару впав на землю. Від жаху принизливого шоку офіцер пішов з місця, дивуючись, як громадянин Індії наважився вдарити офіцера британської армії.Він пішов у свій командний центр, щоб розповісти іншим офіцерам, що сталося, і попросити в них допомоги, щоб покарати громадянина Індії, який скоїв непростимий злочин. Але Великий полководець заспокоїв його, він відвів його до свого кабінету, відкрив скарбницю, повну грошей, і сказав офіцеру: «Візьми п'ятдесят тисяч рупій зі скарбниці, і віддай їх громадянину Індії з вибаченнями, за те, що ти зробив з ним».Офіцер був збитий з пантелику і несхвально сказав: «Я той, хто має право вдарити і принизити його, а в нього немає такого права. Він ударив мене, і, тим самим він образив мене, вас і армію її величності.«Вважайте це військовим наказом, який ви маєте виконати без обговорення», - сказав полководець. Офіцер виконав наказ свого командира. Він узяв гроші і пішов до громадянина Індії, і коли він знайшов його, він сказав йому: «Будь ласка, прийми мої вибачення, я дав тобі ляпаса і ти повернув мені ляпаса, ми стали рівними. Візьми ці п'ятдесят тисяч рупій у подарунок з моїми вибаченнями».Громадянин Індії прийняв вибачення і подарунок. У той момент він забув, що він діяв на землі своєї батьківщини, а офіцер був колоністом, який окупував його землю. П'ятдесят тисяч рупій на той час вважалися великими статками, і городянин частину суми витратив на купівлю будинку, іншу частину грошей він залишив на розвиток свого бізнесу.Через деякий час полководець зателефонував офіцеру, і сказав йому: «Ти пам'ятаєш громадянина Індії, який дав тобі ляпаса?» Офіцер сказав: «Як я можу його забути?!» Полководець сказав: «Настав час знайти його і без пояснень дати йому ляпаса перед найбільшим натовпом».Офіцер сказав: «Але він знову відповість на ляпас, і принизить мене ще більше. Він навіть зможе вбити мене, тому що він став успішним бізнесменом, і в нього є особиста охорона і прихильники - партнери по бізнесу».Полководець сказав: «Він не вб'є тебе, піди і зроби. Це наказ, і він не обговорюється!» Офіцер вирушив до громадянина Індії, якого оточувала охорона, його прихильники, слуги, охорона і група людей. Офіцер з такою силою вдарив громадянина Індії по обличчю, що він упав на землю. Індієць не відреагував на удар, він навіть не наважився підняти погляд на офіцера. Офіцер був здивований, і швидко повернувся до свого командира.Полководець сказав офіцеру: «Я бачу нерозуміння на вашому обличчі». Офіцер сказав: «Так! Це так. Коли я вперше вдарив його, коли він був бідний і самотній, то він відповів сильніше, ніж я вдарив його. А сьогодні, коли він має свій бізнес і володіє силою, якої в нього не було раніше, він не наважився відповісти мені. То як же це?»Великий полководець сказав: «Коли ти його вдарив уперше, у нього не було нічого, крім його гідності, і він вважав її найціннішим надбанням, тому він захищав її. А коли ти вдарив його вдруге, після того як він продав свою гідність за п'ятдесят тисяч рупій, він не став її захищати, бо в нього є те, що важливіше за неї».Саме це зараз і відбулось з судовою та правоохоронною системою, прокуратурою та органами влади в Україні. На сьогодні всі вони з шаленими зарплатами та пенсіями утримуються іноземцями, які за допомогою професійних громадських активістів на зарплатах іноземців дають ляпаса і роблять, що хочуть з Україною та українцями, на моє переконання.Мовчати та не помічати цього це теж злочин.@rkravetsUA