Оскільки Маковій вважається дівочим і дитячим святом, то юнь у цей день не працює. Підлітки грають на луках у різноманітні ігри. Молодь натомість збирається на гулі в лісі, щоб розвеселитися й поспівати спасівських пісень. Хлопці в цей день жартівливо називають дівчат "макодзюбками" чи "маковійками".Крім квітів і виробів з маку на Маковія освячують воду, зокрема криниці. Урочистий хід від храму до криниці влаштовують під співи і музику.Біля криниці виставляють два столи: на одному хліб із сіллю та запалену свічку, а на іншому – свічку, свячену воду й колово (кутя). Ця обрядова страва призначається добрим духам та предкам.Також роблять символічне клечання – втикають обіч свіжі галузки, при потребі саджають дерева.Біля джерела запалюють два вогнища, обкурюють живограї димом з цілющих трав, влаштовують різноманітні ігри, забави, співають обрядових пісень, читають магічні заклинання. [2].Степан Килимник з приводу свята пише: "Відомо нам з етнографічних матеріялів, що в давнину, правдоподібно, існував культ лісів, дерев, культ квітів, – видно, що й це теперішнє свято є відгомоном того давно-минулого, віддзеркалення тих культів, тих дохристиянських вірувань. З веснянок та коляд, як і з інших джерел, ми довідуємось про вірування, що душі "дідів" відходять у квіти-вирій, а душі новонароджених дітей прибувають з квітів. Шануючи квіти – шануємо й новонароджених і тих, що відійшли – "дідів"... Про покійників у цьому святі спогадується дуже мало, але пов'язано свято з дідами лише тим, що були вірування, що душі "дідів" переселяються в новонароджених. Було й таке вірування, можливо лише в деяких місцевостях: Нива вижата, й духи польні "Роди-Рожаниці" переселяються у квіти, у дерева (ліси), води. [1, 77].Виходячи з вищенаведених свідчень етнографів можемо підтвердити не лише календарну, але й обрядову тотожність Маковія із святами, що відзначаються через місяць після проводів чергового прояву Сонця. При первісному місячно-сонячному календарі на 1 серпня припадав Молодик. Відбувається культ зустрічі нового Місяця-човна на воді, вшанування зелені, а разом із ними новонароджених дітей, померлих та навколошлюбних обрядів.Література:1. Килимник С. Український рік у народніх звичаях в історичному освітленні. – Т. V (Осінній цикл). – Вінніпег, Торонто, 1963. – 250 с.2. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2 кн. – К.: Перлина, 1994. – С.52-57.Більше інформації на сайті:https://svit.in.uaНаш телеграм канал:https://t.me/ridna_viraДобродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!Картка ПриватБанк:4149 6090 0382 7658Картка Monobank:4441 1144 6569 7371#Спас #Маковий #Літо #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник