Пашник С.Д. Ярило Вишній*24 квітняhttps://svit.in.ua/pra/4p5.htmБог весняного Сонця Ярило, народившись на рівнодення, зростає й піднімається у небесну вишину. Він має потужну силу, щоб остаточно воскресити природу, дати ріст весняним сходам і цвітінню. Яриловою силою наснажуються люди – вона надихає їх на великі звершення в ім'я свого Роду.Подібно до інших сонячних свят переносимо дату вшанування Ярила на 24 квітня замість 23 квітня, яке в церковному календарі зазначено як день святого Юрія [див. 3, 310]. До реформи Юлія Цезаря місяць мав 29 днів, тому в цьому випадку сонячне свято зміщувалося на день назад. Натомість у сучасному календарі, в місяцях з 31 днем, дати зміщуються вперед – на 25 число, щоб до початку наступного місяця залишалося 8 днів. Слід зауважити, що дата вшанування Ярила запозичена з церковного календаря, як і більшість інших свят річного кола, бо інших витоків до нашого часу не збереглося.Переважна більшість дослідників вважає Юрія тотожним Ярилові. Наприклад, Федькович О.Ю. посилаючись на народну оповідь повідомляє, що у Прабога-Вседержителя було чотири сини і дочка. Другий син – Яр-Ярило – св. Юр. [див. 2, 123].У Велесовій Книзі згадується день Ярів, але без зазначення дати. Також у цій стародавній книзі маємо весняного Бога Яра (Яробога) і мітологічний образ отця русів Ора (Арій, Ірій, Єрей, Орій), який за своїми ознаками відповідає Ярилу. [див. 1, 166, 184].У Галичині побутує уявлення, коли навесні гримить грім, то св. Дмитро передає св. Юрію ключі, тобто, св. Дмитро володіє осінню, а св. Юрій – весною. [див. 3, 310]. Аналогічно до свята Дмитра (25 жовтня), свято Ярила зміщується на один місяць вперед від рівнодення. З чим це пов'язано, наразі складно сказати. Якщо ж брати повний сонячний цикл у 60 тижнів-років при шестиденному тижні, то на цей час молодому Сонцю має бути 20 років.Степан Килимник пише: "Сказання-апокриф про Юрія їздця-змієборця дуже стародавнє, безсумнівно ще з дохристиянського фольклору. Образ Юрія-переможця овіяний численними апокрифами, сказаннями, легендами, казками та прислів'ями..." [3, 308].Також професор Килимник намагається пояснити давнє значення свята, спираючись на народну традицію:"Росу на Юр'їв день вважають цілющою, чарівною. В день Юрія в дохристиянську добу проводились сакральні ходи в поле з хороводами та танцями. Основна мета цих "ходів" полягала в благанні багатого врожаю, в зачаруванні ниви від вогню, граду, бурі та буйних вітрів, як рівно ж – викликати потрібні дрібні та теплі дощі." [3, 306]."Святому Юрію народна творчість, як вияв віри й вірувань наших далеких пращурів, приділяє чимало опікунства, чимало дуже відповідальних дій і дільниць весняної пори. Він (Юрій) є сторожем поля, урожаю, бджільного медозбору; та він і поле заорює; він "відає" й опікується всіма тваринами, дикими й свійськими; Юрій опікун їздців, ловів, вояків і т.д." [3, 307]."... На свій день святий Юрій на коні їде, а де його кінь ступає, там земля си розтворяє, Господом си благословляє – кожна травиночка, кожна деревиночка..." [4, 138].Далі опишемо свято за Василем Скуратівським з незначною переробкою.На день Ярила урочисто виганяють на випас домашніх тварин на "Юрієву росу", яка вважається особливо корисною. Корів виганяють до сходу сонця зі свяченою вербовою галузкою – щоб Ярило оберігав худобу. Господині, виганяючи тварин на випас, обдаровують пастухів. На Ярилів день, зазвичай, ходять босоніж по росі і умиваються нею, бо вона вважається вельми цілющою.Зранку на пасовище виходить священник, щоб молитовно благословити тварин. У храмах до образів Ярила ставлять свічки.Після обіду священник іде освячувати поля. Він читає молитву на щедрий врожай та рясні дощі, виголошує проповідь, а потім обходить ниву, скроплюючи її водою. Люди всі разом моляться за плодючість землі. Дехто запрошує священника і на особистий посів. Після спільного обходу всі сідають обідати. Для удобрення землі в неї заривають залишки їжі. П'ючи напої, промовляють:– Роди, Боже, жито пшеницю і всяку пашницю!– Дай, Боже, нам урожаю! [див. 5].Література: