Дитина влаштувала істерику через банан. Просто через банан! - казали мені батьки на лекції про істерику, і не розуміли причин.За 10 років консультування я чула купу причин - через те, що шкарпетки/сукня/білизна не ті. Або тому, що мама натиснула кнопку ліфта замість дитини. Чи тому що треба йти додому з майданчика.У такі моменти батькам часто здається, що дитина перебільшує або спеціально створює проблему на рівному місці. Але важливо розуміти, що істерика рідко починається в той момент, коли ми її бачимо - найчастіше вона починається набагато раніше.Можливо, дитина:• погано спала;• давно не їла;• втомилася від вражень;• засмутилася через щось, що дорослим здалося дрібницею;• довго стримувала емоції...Список може бути набагато довшим, але вам для розуміння. І тоді банан, шкарпетки чи майданчик стають прсто останньою краплею. І саме тому батькам часто здається, що реакція дитини абсолютно не відповідає ситуації.Бо причина часто не в останній ситуації!!!!📍Мініпрактика для батьків, діти яких часто в істериціПротягом кількох днів поспостерігайте за складними моментами та дайте собі відповідь на запитання:Що відбувалося за 30–60 хвилин/півдня ДО істерики? В ідеалі - записуйте в щоденничок. І, можливо, ви помітите закономірності:- дитина була голодною;- перевтомилася;- довго перебувала серед людей;- поспішала разом із вами;- не мала достатньо контакту та/чи уваги.Такі спостереження часто дають набагато більше, ніж покарання чи нотації. І тут криється одна з найважливіших навичок батьківства: не лише реагувати на істерику, а й вміти попереджати складні моменти ще до того, як вони стануть конфліктом.Як я кажу - найкраща істерика та, якої ніколи не було🙈😍 Ну і звісно ж, саме про це ми детально поговоримо на вебінарі «Спокій у родині починається з контакту: про дитячі емоції, межі й підтримку» 21 червня о 18:00. Якщо вам актуально - займайте місцяА ви помічали, що у вашої дитини є свої «провокатори» складної поведінки?