🎨 Намалюй свою втому(артпрактика для тих, хто вже не стягує, але ще тримається)Спробуй сьогодні зробити один простий жест. Не для ефекту. Не «на краще». А просто — щоби побачити.

📍

Візьми папір і будь-які матеріали — олівець, фарби, маркер, навіть стару ручку.

📍

Закрий очі. Відчуй:де саме в тілі живе твоя втома? Яка вона сьогодні?▫️

Якого кольору твоя втома?▫️

Яка в неї фактура — тягуча, шорстка, металева, безтілесна?▫️

Їй тісно? Холодно? Може, вона як пляма, як стіна, як дірка?▫️

Хочеться її стерти, обійняти, обвести рамкою?

👁 Намалюй її такою, якою вона є. Не змінюй. Не роби красивішою. Дозволь їй з'явитися. Бо коли вона вже має форму — її більше не потрібно носити всередині наосліп.

🌀 А тепер — наступний шар🔻 Подивись на свій малюнок. Запитай себе:▫️

Чи хочеться щось змінити в ньому?▫️

Додати? Витерти? Повернути або обернути?▫️

Може, накрити іншим кольором?▫️

Може, залишити як є — і цього вже досить?

🔁 Якщо щось хочеться зробити — зроби. Але не тому, що «так треба». А тому, що всередині щось проситься на рух. Це і є початок змін. Не примусових. Не фальшивих. А тих, що виростають із прийняття.

💬 Коли ми малюємо свою втому — ми її не ігноруємо. Ми визнаємо її, даємо їй місце. А з часом — і можливість змінитися.

🌿 Якщо хочеш, зафіксуй:Який мій стан до малюнка? Який — після? Що змінилось? Що залишилось? Що стало яснішим?

🖼 Поділись своїм образом втоми, якщо це відчувається безпечно. Вікторія НазаревичNazarevich ART🔖 #війнавукраїні #втома #артпрактика #намалюйсебе #втомаюсвійголос #творчістьякліки #психологіятілом