«Для мене незалежність — це свобода». Як військовий «Азову» Геннадій Сухарніков відкрив кав’ярню під час війниУ День Незалежності України говоримо зі старшим сержантом бригади «Азов» Геннадієм Сухарніковим про те, що для нього означає свобода — можливість самому обирати, що створювати, де жити та заради чого працювати. Після повернення з російського полону Геннадій вклав отримані виплати у створення кав’ярні SABOTÁGE. Розпитуємо його про дитячу мрію відкрити власний заклад, перший досвід у ресторанному бізнесі, роботу під час війни та локальну спільноту, яка підтримує одне одногоВесьматеріал читайте за посиланням ✍🏻👀 Коли з’явилася думка про власний заклад?Це почалося ще у п’ятому класі. Ми з однокласниками сиділи і говорили, що відкриємо піцерію. Навіть розподіляли, кого візьмемо на які посади. До шкільних років і пізніше я багато подорожував. Можливо, це також вплинуло на моє бажання мати власний заклад.Згодом з’явилася інша думка, що неможливо стати по-справжньому заможним, живучи лише на зарплату. Навіть якщо отримувати 20, 30 чи 40 тисяч доларів, твій дохід усе одно залежить від когось іншого. Працюючи на зарплату, неможливо вирости вище певної межі.У підлітковому віці це перетворилося на бажання робити більше, ніж просто виконувати чиїсь завдання. Хотілося самому щось створювати. Малювати я не вмію, тому обрав заклад харчування.На моє ставлення до ресторанної справи також сильно вплинуло спілкування з людьми, які вже працювали в цій сфері. Зокрема, з Артемом Врадієм і Дмитром Гораєм. Вони багато в чому змінили мій погляд на цей бізнес і допомагали порадами, коли ми відкривали SABOTÁGE.🤔 Як прийшли саме до відкриття кав’ярні?Кав’ярню я відкривав із тодішньою дружиною Нікою. Зараз ми розлучені, але залишаємося співвласниками закладу й нормально спілкуємося. Саме Ніка повірила, що ми справді можемо відкрити кав’ярню. Стартовою інвестицією стали кошти, які я отримав після повернення з полону. Вони становили приблизно 90% початкового капіталу.Ми знайшли приміщення й зробили ремонт фактично з нуля. Зіткнулися з великою кількістю проблем, про які спочатку навіть не здогадувалися. Потім було радісне відкриття, але після нього почалися відключення світла, невиходи барист на зміну та постійний дефіцит людей. І це при тому, що зарплата в нас була конкурентною.😍 Якою стала роль кав’ярні в ЖК?Кав’ярня в закритому житловому комплексі відразу почала об’єднувати людей. Вона стала точкою місцевої спільноти. За цей час у нас відбулося, думаю, від 30 до 50 різних подій. Це були майстер-класи для дітей і дорослих, зустрічі книжкового клубу, кінопокази, благодійні ініціативи.У кав’ярні постійно вирує життя, і це не дає закладу зупинитися та перетворитися просто на місце, де продають напої. Звичайну каву можна випити в МАФі. Основна цінність закладів біля дому — це створення атмосфери, де тебе знають. Людина повертається не лише по напій, а й тому, що тут вона зустрічає знайомих і почувається частиною спільноти.🙏🏻 Чому для вас було важливо зробити заклад доступним?Від першого дня кав’ярню проєктували інклюзивною. Людина на кріслі колісному може зайти до закладу та скористатися вбиральнею. Там є поручні, пандус і широкі двері.Навіть для великих закладів це досі не завжди є нормою. У багатьох кав’ярнях вбиральні настільки маленькі, що навіть людині без порушень мобільності складно ними скористатися. Якщо ж людина травмувалася або пересувається на кріслі колісному, вона взагалі може туди не потрапити. Для нас це було принципово. Також на барі постійно є смаколики для собак.🇺🇦 Що для вас сьогодні означає незалежність України?Незалежність — це буквально можливість робити те, що хочеш. Можливо, це звучить надто просто, але передусім йдеться про право вибору. Я можу їхати в ту чи іншу країну, можу спокійно працювати в Україні. Ми як громадяни можемо самі обирати вектор розвитку своєї держави. Для мене незалежність — це свобода. Свобода вибору і свобода волі.