ЯКІВ
філософсько-релігійна антиутопія

Філософсько-релігійна антиутопія про людину, яка намагається зберегти здатність мислити, вірити й шукати істину в суспільстві, де сам пошук істини стає злочином.

Це світ, у якому людині вже не потрібно забороняти думати. Достатньо створити для неї настільки зручне життя, щоб вона сама перестала ставити запитання.

Комфорт, споживання, розваги й постійний інформаційний шум витіснили філософію, мистецтво та релігію на узбіччя. Розмова про Бога, смерть і сенс існування тут уже не просто непопулярна — вона небезпечна.

Головний герой живе за встановленими правилами, доки низка дивних подій не змушує його засумніватися у світі, який він знав. Заборонені тексти, уривки чужих спогадів і люди, які пам’ятають те, що мало бути забутим, поступово відкривають йому іншу реальність.

Разом із цим перед ним постає вибір: повернутися до безпечного й передбачуваного життя чи піти далі, ризикуючи втратити все, що досі вважав своїм.

Роман говорить про свободу, спокусу комфорту, владу споживання, віру та людську потребу в сенсі. Про світ, де людину не обов’язково змушувати мовчати — достатньо переконати її, що запитання більше не мають значення.

Це моя перша книга, тому вона, безумовно, не позбавлена недоліків. Але я писала її кілька років і вкладала в неї питання, які й сьогодні залишаються для мене важливими. Багато з них перегукуються з темами, про які ми говорили тут, на каналі: про віру, істину, свободу, сенс, людину та її внутрішній світ. Саме тому я вирішила поділитися цією історією насамперед із вами — читачами, які вже знайомі з цими роздумами й зможуть побачити в книзі їхнє продовження.

Це роман не стільки про кінець світу, скільки про те, що відбувається з людиною задовго до того, як світ справді починає руйнуватися.

Якщо істину більше ніхто не шукає — чи перестає вона від цього бути істиною?

Придбати книгу